Сценарій до Дня Конституції України

Сценарій урочистого святкування Дня Конституції України

Сцена святково прикрашена ,звучить українська музика, на сцену виходять ведучі.

Ведуча.

Свою Україну любіть.

Любіть її… во врем'я люте,

В остатню, тяжкую мінуту

За неї Господа моліть.  

Розкуйтеся, братайтеся!

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,
І сил
а, і воля.
Ведучий. З давніх-давен українці висловлюють свою щиру любов до Батьківщини у піснях, віршах і танцях. Вони знаходять відгук у тисячах сердець, у тисячах очей.

Ведуча. Сьогодні, 28 червня, велична душа українського народу сповнена радістю, бо Україна відзначає велике свято – День Конституції.

Ведучий. 1996 року на зміну Радянській Конституції прийшла Українська. Народні обранці цілу ніч працювали над прийняттям нового державного закону, і на ранок конституція України побачила світ. Це привід для гордості, тож будемо горді за нашу Батьківщину!

Звучить Гімн України.

Ведуча. Хай з нас кожен прокладає

Щастя зоряні дороги!

Чорний вітер не здолає

Наші рідні перелоги.

Українці! Рідні браття!

Ще прийде весела днина.

Хай живе в серцях багаття

І квітує Україна!

Ведуча. Кожного року ми збираємось аби вшанувати Україну своєю творчістю, висловити їй нашу любов і відданість. Наш урочистий концерт відкриє… (оголошення виконавця)

ВИКОНАННЯ ПАТРІОТИЧНОЇ ПІСНІ

(Фоном звучить українська лірична музика)

Ведучий. Конституція України, прийнята в 1996 році насправді не є першою конституцією, що зародилася на українських землях.

Ведуча. 5 квітня 1710 року славнозвісний гетьман Пилип Орлик створив «Пакти й конституції законів та вільностей Війська Запорозького».

Ведучий. Гетьман прагнув звільнити Україну з-під влади ненависної Москви, а в його конституції вперше було задокументоване право України на самоврядування і незалежність.

Ведуча. Конституція Пилипа Орлика включала в себе преамбулу і 16 параграфів, в яких було сформульовано головні принципи розбудови держави та система управління органів державної влади. Також в документі чітко позначалися кордони Української держави.

Ведучий. Нажаль Конституція Пилипа Орлика діяла на Правобережній Україні лише до 1714 року.

Ведуча. Створення Української центральної ради 17 березня 1917 року поклало початок розбудови інститутів державності.

Ведучий. Після того, як Центральна рада видала чотири універсали, Україна, здавалося, здобула ще одну перемогу на шляху до встановлення своєї незалежності. Відтепер вона називалася Українською народною республікою, а президентом держави став Михайло Грушевський.

Ведуча. 29 квітня 1918 року почала діяти нова конституція, в якій зазначалися такі жадані українським народом зміни:

Ведучий. В Українській народній республіці проголошувалася свобода слова, друку і віросповідання, була скасована смертна кара та впроваджено 8-годинний робочий день.

Ведуча. Але в тих обставинах, в яких знаходилася тодішня Україна, такі кардинальні зміни так і не змогли вступити в силу.

Ведучий. За радянські часи в Україні встигли створитися цілих чотири конституції, в основу яких були покладені Конституції Союзу Радянських Республік.

Ведуча. І лише в 1996 в Україну прийшла Конституція, яка подарувала нам таку омріяну і довгоочікувану незалежність.

Ведучий. Зустрічайте… (Оголошення номеру)

ВИСТУП ДІТЕЙ З ПАТРІТИЧНОЮ ПІСНЕЮ ТА ТАНЦЕМ

Ведуча. Багато разів нашу Батьківщину ділили між собою сусіди, завойовували вороги, катували кати. Україна звикла постійно проливати сльози. Тому українці вміють надіятись, вміють радіти простим речам, вміють знаходити себе у любові до близьких та своєї Вітчизни. І зараз, коли на сході йде війна, а наші хлопці та дівчата гинуть від ворожої зброї, неможливо не згадати своїх братів і не віддати дань поваги загиблим на фронті солдатам.

Ведучий. Оголошується хвилина мовчання.

(Все затихає, чутно лише як ходить годинникова стрілка)

Ведучий. Память про них в серці житиме вічно,

І ніколи не згасне, мов ясний вогонь,

Що в хвилину недобру до бою покличе

І не лишить стояти людей осторонь.

Ведуча. На сцену запрошується… (оголошення номеру)

ПАТРІОТИЧНИЙ НОМЕР (ВИКОНАННЯ ВІРШУ АБО ПІСНІ)

Ведучий. Сьогодні ми святкуємо День Конституції України, і звідусіль чутно сміх та музику. Але кожен українець знає, що шлях нашої Батьківщини до отримання справжньої незалежності був довгим і важким.

Ведуча. Скільки крові і сліз було пролито, скільки страждань і переслідувань зазнали нескорені катами українці, плекаючи в стомлених грудях надію на краще майбутнє.

Ведучий. Скільки часу нас пригнічували і душили усілякі прояви щирої української душі.

Ведуча. Шевченко, Куліш, Костомаров, Стус – імена видатних українців, що боролися за гідність нації, що зазнавали переслідувань або репресій, що прославляли українську мову можна перераховувати надзвичайно довго.

Ведучий. Завдяки їм зараз усюди лунає українська співоча мова, майорить жовто-блакитний прапор, гордо виблискує на сонці тризуб. Все це – не просто державні символи України, це результат нашої невпинної боротьби за незалежність, результат віри в свої сили, результат непереборної любові до своєї Батьківщини.

Ведуча. На сцену запрошується… (оголошення номеру)

ВИКОНАННЯ ЛІРИЧНОЇ ПІСНІ

Ведучий. Символи України та її багатостраждального народу пронизані кровю та потом, смутком та горем, відвагою та силою. Всі вони оспівуються в народних піснях та легендах, даючи українцям те, що змушує серця палати. І калина – не виключення.

(звучить українська народна лірична музика)

Ведуча. Жила собі в українському селі дівчина на ім'я Калина. Збираючи ягоди в лісі, побачила вона, що на село сунеться військо татар. Калина кинулась додому, щоб попередити селян. Козаки побрали шаблі та відважно прийняли бій, але ворогів було значно більше. Татари пограбували та спалили село, а дівчину Калину взяли у полон. За те, що попередила вона про їх напад, відтяли прокляті їй голову. На місці її смерті виріс кущ, плоди якого нагадували краплі крові. Рослину назвали Калиною, і стала вона символом України, пам’яткою про рідну землю.

Пісня про калину(на вибір режисера-сценариста)

Ведучий. І вишиванка, і верба, і вінок, і калина – всі народні українські символи нагадують нам, що українці вміють кохати, вміють боротись, і вміють страждати. (оголошення виконавця)

 Український народний танок

Ведуча. Сьогодні паралельно зі святом Дня Конституції Україна відзначає День молоді.

Ведучий. Молодь – майбутнє нашої Батьківщини, наша сила і наша радість. Ми віримо, що українська молодь зможе віднайти шлях до щастя і процвітання нашої держави.

Ведучий. Зустрічайте… (оголошення номеру)

Музичне вітання

Ведуча. Свята, пречиста, білопінна,

В піснях, що линуть в небеса,

Цвіте садами Україна

І вольна воля воскреса.

Ведучий. О рідна земле, наша мати,

Прибудь святинею віків,

Садок вишневий коло хати

В піснях і співах солов’їв.

Ведуча. Скільки віршів і пісень українці присвятили своїй матері – Україні. Нехай і далі її любов окриляє і надихає її доньок і синів.

Ведучий. (оголошення номеру)

(Концертний блок музичних номерів )

Ведуча. Від Дніпра і за Карпати,

По всій Україні,

І від Криму аж до Сейму

Хай злагода лине!

Чорне море білопінне,

Єднай люд, як ріки.

Матір Божа, Україну

Збережи на віки.

Ведучий. Наше святкування добігає кінця, але любов до Вітчизни неосяжна і нескінченна. Зі святом, дорогі українці! Будьте щасливі!

Ведуча. До нових зустрічей дорогі співвітчизники!

 

 

Сценарій заходу присвячений

Всесвітньому Дню довкілля

Урочиста зала прикрашена фото та відео матеріалами що зображають товарини та рослини Полтавщини що занесені до Червоної книги України, а також інформацію про місцевих волонтерів та зоозахисників що підтримують екологію регіону.

Ведуча: Всесвітній день навколишнього середовища визначений Організацією Об'єднаних Націй для сприяння обізнаності в усьому світі і заходів по захисту навколишнього середовища.

Ведучий: Вперше започаткований у 1974 році це свято стало частиною глобальної кампанії з підвищення обізнаності щодо проблем, пов'язаних із довкіллям.

Ведуча: Забрудненням морського середовища, перенаселення людей, глобального потепління та злочинності по відношенню до диких тварин.

Ведучий: Ми вітаємо всіх присутніх в цьому залі, гостей, волонтерів та усіх небайдужих до природи та фауни нашого краю.

Ведуча: Розпочнімо наш захід Державним Гімном України.

(виконується Гімн України)

Ведучий: Наша сьогоднішня зустріч присвячена природі. Адже природа – це багатство людей.

Ведуча: Його потрібно оберігати як життя. Адже кожна тварина чи комаха ж важливою деталлю у неспинному оберті Землі.

Ведучий: Ми теж є лише малою частиною цього природнього механізму.

(виконується хореографічна постановка з елементами театралізації на пісню «Моя планета Земля» муз. О. Марцинківського, сл. О. Кононенка )

Ведуча: Подивіться навколо: який прекрасний світ нас оточує. Ліси, поля, річки, моря, гори, небо, сонце, тварини, птахи. Це природа!

Ведучий: Вона нас напуває, годує, одягає і натомість вимагає зовсім небагато - дбайливого ставлення до себе.

Ведуча: З глибокою повагою ми ставимось до наших волонтерів та усіх гостей свята що невтомно дбають про природу Полтавщини.

Ведучий: Працівники лісгоспів, ветеринари, наші поважна науковці – ботаніки, зоологи та екологи…

Ведуча: Ваш вклад на перший погляд є не помітним.

Ведучий: Але саме Вам ми завдячуємо чистому та різноманітному навколишньому середовищу

Ведуча: Для Вас наступна пісня!

(виконується пісня «Музика Землі» сл. і муз. А. Житкевича)

Ведучий: Полтавщина – це індустріально розвинений край, проте ми також є одним з екологічно найчистіших регіонів країни.

Ведуча: Цим ми завдячуємо сучасним технологіям ведення господарства та екологічно свідомому погляду керівників нашого краю.

Ведучий: Господарства Полтавщини приймають участь у найновіших господарських розробках, працівники аграрного сектору обмінюються досвідом зі своїми закордонними колегами.

Ведуча: Волонтери з Європи та Америки відвідують наш край щоб підтримати громадські ініціативи по охороні зеленого багатства Полтавщини.

Ведучий: Саме тому ми запрошуємо на сцену високоповажних гостей свята.

Ведуча: Дякуємо за Вашу підтримку та віру у розбудову Полтавщини як осередку по збереженню флори і фауни України

(Виступ гостей свята)

Ведучий: Полтавський край можна вважати оазисом на Україні.

Ведуча: Ми багаті на чисті річки, наші лани зеленіють під прозорим та чистим небо, а ліси є домом для розмаїття тварин.

Ведучий: Важливо пам’ятати що ми співіснуємо з природою, нам потрібно допомагати та оберігати ту частину що знаходиться під загрозою знищення.

Ведуча: Зберігаючи природу зараз --  ми турбуємося про екологію в якій буде жити наступне покоління.

(виступ дитячого колективу з піснею «Барви рідної землі» сл. О. Вратарьов, муз. О. Злотник)

Ведучий: Часом і дорослі, і діти ведуть себе безрозсудливо по відношенню до рідної природи.

Ведуча: Деякі найкрасивіші водойми перетворюються в стічні канави, пересихають річки, задихаються від сміття міста, вирубуються ліси, зникають рідкісні види тварин і рослин.

Ведучий: А чи знаєте ви головні біди Землі? Я, ти, він, вона, разом ми - діти Землі. Земля наш спільний дім, і її потрібно охороняти.

 

(зачитується вірш Софії Бабій «Планета-ненька» під ліричну музику )

 

Планета - ненька, ти як мати

Уважна ,чуйна, дорога ти !

Чому ж тебе ми ображаєм,

Не бережемо ліс, повітря хаєм?

 

Річки забруднені течуть,

живі істоти не живуть

у тій воді брудній і ржавій.

Вона лиш смерть несе для нас!

 

А ми ж могли би повсякчас

Ловити рибу і купатись,

І краєвидом задивлятись.

Та там лиш бруд , сміття і сморід.

 

Лелека мусить весь той клопіт

Минати, де ж гніздо їм звить?

Куди дітей своїх водить?

І гинуть звірі, птахи , люди

 

Від тої згубної наруги

Що ми вчиняєм на Землі!

Це ж дім наш, наша колискова!

Не буде кращої ніколи!

 

Спиніться люди, схаменіться!

Дітей і внуків збережіть!

Земля терпляча все долає

Хоча до нас вона волає:

 

Пожежі, зсуви, землетруси,

Вогонь, потоп і урагани!

Як ще до нас їй докричатись?

Ми всі повинні об'єднатись

 

Спасти себе і весь наш рід.

Планету-неньку зберегти !

Щоб вся вона була квітуча

Зелена ,чиста і пахуча.

 

Свій голос я дитячий, тихий

Віддам за це!

Не буде лиха !

А буде щастя на Землі.

 

І люди , в ніжних тих обіймах,

Збагнуть, що час уже настав

Свою Планету рятувати

І жити далі, і бажати

 

Добра собі і людям всім.

 

Ведуча: Природа створює для нас шедеври краси.

Ведучий: І треба пам'ятати, що в світі все взаємопов'язане. Кожна рослинка та кожен павучок і тисячі інших істот, що складають єдиний організм.

(хореографічна композиція «Моя Земля» сл. і муз. В Костенко)

Ведуча:У нас немає іншого дому.

Ведучий: Ця планета у нас єдина.

(виконується вірш «Земля свята» Ганни Верес)

Земля  жива,

Земля  жива,

Вона  і  чує,  й  бачить.

Лихі  слова,

Пусті  діла

Ніколи  не  пробачить.

 

Вона  була,

Завжди  була

І  є  для   того  кара,

Хто  забува

Свої  слова,

Від  труднощів  тікає.

 

Земля  свята,

Земля  свята

Для  сина-патріота,

Хто  вірним  став

І  виростав

Про  неї  у  турботі.

 

Вона  тоді,

Вона тоді

Для  нього  буде  рідна,

Хто  у  житті,

В  святім  труді

Їй  вірним  буде  й  гідним.

 

Землі  болить,

Землі  болить,

Коли  заплаче  мати,

Тоді  тремтить

Й  страшну  ту  мить   

Велить  запам’ятати.

 

Земля  одна,

Земля  одна

Для  космосу  й  людини,

Для  ночі  й  дня.

Вона  єдна

Народ  в  одну  родину

Ведуча:Природа дає нам незліченні багатства, і ми повинні бути їй вдячні.

Ведучий:Вміле використання її дарів приносить користь і їй, і людині.

Ведуча:Давайте разом берегти природу!

(свято завершується виконанням пісні «Це моя земля» сл. О. Поліщук, О. Ткач, муз. О. Поліщук)

 

 

 

Список використаних джерел:

1.     www.poetryclub.com.ua

2.     www.re-world.org

3.     www.worldenvironmentday.global

 

 

 

 

 

 

 

Свиридюк О.О.

Сценарій «Свято меду».

Таке свято можна підготувати в будь-якому селі чи районному центрі . День меду , відзначають представники найсолодшої професії. Професійне свято бджолярів — в Україні почали відзначати з 1997 року. Дійство згуртує молодь і старше покоління, викличе в молодих душах гордість за наших пращурів.

Поради організатору:  розпочинати готувати свято треба  заздалегідь  (до підготовки програми можна залучати учасників літературних  гуртків,  любительських об’єднаннь, провести співбесіди з місцевими пасічниками, підібрати відеоматеріали,фотоматеріали наприклад (пасічники під час викачки меду та інші цікаві епізоди з життя  бджолярів на пасіці); розіслати  запрошеними пасічникам; відшукати та вивчити пісні про мед ; запросити колективи художньої самодіяльності для участі в концертній програмі; приготувати за рецептами страви з меду; виготовити оформлення залу, сцени; реквізит тощо;

(На початку свята коротенька розповідь  про бжільництво на розсуд режисера  сценарію). Робота пасічника лише далекій від процесу збору меду людині, може здатися простою. Насправді — це кропітка і важка праця, що вимагає пильної уваги й турботи про бджіл. Щоб мед вийшов якісний, необхідно стежити за здоров’ям бджіл, місцем, де вони збирають нектар, і загальним станом вуликів. До того ж, тендітні комахи потребують захисту від протягу, вогню, шкідників і хвороб, що забирає багато часу та сил.

Заняття бджільництвом вимагає від людини повної віддачі, у тому числі і відмови від шкідливих звичок. Бджоли не виносять різких запахів: від парфуму до запаху тютюну і алкоголю. Зате у всіх, хто працює з бджолами, виробляється імунітет до укусів — ужалене місце не опухає і самі укуси не дуже болючі, а спокійних людей бджоли взагалі не жалять.

В день пасічника особливо хочеться відзначити, що кожна сьома тонна світового меду — українська. На пасіках країни сьогодні «працює» близько п’яти мільйонів бджолиних сімей і сотні бджолярів.

Захід можна провести як у будинку культури так і на відкритому майданчику парку, стадіоні….

На початку театралізованого заходу показати відеофільм;(підготовлений на місцевому матеріалі)

Сцена прикрашена квітами. На лівому та правому порталах серед квітів міститься екран.У запису звучить «Мелодія» П. Чайковського. На «лівому» екрані демонструється відеоряд: квітучий степ, поля гречки, поля соняшника та бджоли на квітах. На «правому» екрані - пасіка, рій бджіл, пасічник за роботою над вуликом, процес віяння меду, мед ллється у жбан, родина за столом...

На авансцені ведучі свята у стилізованих українських костюмах. У руках ведучих глибокі тарелі, наповнені медом.

Перший ведучий. Полети ж, моя бджілко, на всі чотири сторони, за жовтими восками, за солодкими медками, приспор медку у свої вулики.

Другий ведучий. Як риба-щука біжить по воді, нехай так моя бджілка поспішає до моєї пасіки

Третій  ведучий. Як по стовпових річках і потічках біжить вода до моря, отак би й до мене, раба Божого, моя бджола летіла з усюди - з темних лісів і луків.

Перший  ведучий. З боліт, чорних хащ, де вовки не водяться й птиця гнізда не в'є.

Другий ведучий. Із чистих полів, назбиравши ярих восків, сідали до своїх вуликів із приплодом Господу Богу на офіру во Славіє.

Третій ведучий. А мені, рабові Божому, на пожиток во віки віків.

Усі. Амінь!

Мед у тарелях ведучі залишають біля порталів на столах. Хлопці залишаються біля порталів. На сцені ведучі-дівчата.

 Ведуча; Раді вітати дорогих гостей у цьому святковому залі!

 Ведуча; Закінчився складний, але радісний сезон медозбору.

 Ведуча; Вулики в омшаник став та свято меду прав!

Ведуча;Із солодким медовим святом, моя родина!

ведуча. Із бджолиною дев'ятиною!

 Ведуча;Та Трохимом!

Перший ведучий. Чому із Трохимом? Ми ж зібралися дружною родиною, щоб мед, печиво їсти, медове пиво пити та пасічників хвалити!

Ведуча; Усе правильно! За календарем наших пращурів із 2 жовтня по 10 жовтня - бджолина дев'ятина, а з 2 жовтня - Трохима!

Другий ведучий. Розпочинались вечорниці, коли хлопці й дівчата обирали одне одного.

 Ведуча;На Трохима не проходить щастя мимо! Так, хлопці?

Усі хлопці вийшли на сцену. Так!

 Ведуча; То святкуємо?

Усі. Святкуємо!

У запису звучить мелодія української народної пісні «Добривечір, дівчино». Дівчата та хлопці розходяться парами. Один із ведучих одягає бриля, чіпляє вуса, сідає на лаві, що знаходиться на сцені.

(На фоні музики звучать вірші).

Пахне медом, пахне м'ятою

Лісовою, луговою.

І горить медовий місяць

Наді мною і тобою.

А скрипочка не грала,

Якби не той смичок.

Не було б і свята,

Якби не той медок.

Ведучий; Хлопці, дівчата! От якби можна було запросити на наші вечорниці мудрого, вмілого, працьовитого пасічника!

Ведучий; Щоб він нам про бджіл, пасіку, мед розповів.

Ведуча; Та де ж його взяти?

Ведучий; Як де? Подивіться у глядацький зал! Серед гостей на святі є такі. Це... (називає прізвища, імена по батькові запрошених, запрошені пасічники встають, глядачі вітають їх оплесками).

(музичний дарунок)

До глядацького залу спускається один ведучий з мікрофоном,( проводить вікторину з глядачем)

У глядацькому залі ведучий з мікрофоном.Які бувають сорти  меду? Можливі відповіді: акацієвий, барбарисовий, будяковий, васильковий, вересковий, гречаний, мед із буркуну, каштановий, кленовий, лавандовий, осотовий, липовий, люцерновий, малиновий, мелісовий, соняшниковий, рапсовий, тюльпановий, фацелієвий,  шалфейний, еспарцетовий і т. ін.

Той глядач, який назвав найбільшу кількість сортів меду, отримує мед у шматочку сот.

 Ведуча; Усім нам цікаво, з пасіки якого гостя-пасічника мед найсмачніший?

Для конкурсу обирається журі з числа глядачів. які будуть куштувати мед із шести тарілей (кожна таріль має номер, під яким «закодовано» прізвище запрошеного гостя-пасічника), які знаходяться біля порталів сцени. Перемагає той пасічник, мед із пасіки якого набрав найбільше «голосів» куштувальників. Пасічника нагороджують. Нагородою може бути книга.

Під час проведення конкурсу «У кого мед смачніший?» на сцені ведучі організують гру

«Хто швидше?»

Перший ведучий: уявімо, що наші дві команди - це дві бджолині сім'ї. Із квіток (два дитячі відеречка води, оформлені, як квіти соняшника) бджоли (учасники гри) будуть ложками носити мед (воду) до бочок. Чия сім'я швидше наповнить бочку - отримає перемогу та горщик меду.

Другий  ведучий: то правду кажуть люди: «Щоб бджіл водити, треба їх серцем любити!»

(на екранах зображення старовинних довбанок, вуликів-колод)

Перший ведучий: щоб добути смаковитий продукт - мед, доводилось жорстоко винищувати бджіл: довбанки заливали водою або ж труїли цих святих комах ядучою сіркою.

Ведуча;Так добували мед практично на всій земній кулі, у народі таку методу називали «дерти» або «видирати» бджіл.

Ведучий; Ти, мабуть, кажеш неправду!

Ведуча; І я не вірю, щоб так було!

Ведучий; У сиву давнину бджола була об'єктом трепетного поклоніння.

Наприклад, на емблемі Стародавнього Єгипту зображена бджола. Деякі фараони отримували звання-титул - «Повелитель бджіл».

На екранах Єгипет.

За віруваннями єгиптян, душа, покидаючи тіло, часто перевтілювалась у бджолу.

Ведуча; Але ж ми не в Єгипті?

На екранах демонструються квітучі луки, цвіт гречки, бджоли за роботою, а потім дим, полум'я...

Ведучий; Так, не в Єгипті! Ми на землі наших предків. Із праці Нестора Літописця дізнаємось, як широко було розвинуто бджільництво на україні. Він указує, що мед, віск ішли не тільки на потреби населення, але були головними продуктами торгівлі.

Музичний номер

Ведуча: А пригадаємо Володимира Великого! Князь на кожне свято наказував безкоштовно частувати киян напоями, виготовленими з меду.

ведучий. Власні пасіки мали Б. Хмельницький, І. Мазепа, І. Сірко...

Ведуча: Усе це дуже добре! І гордість проймає за наших предків, але ж при відборі меду по-варварськи винищувались бджоли!

Мудрий пасічник д. Панько - Славетний українець Петро Іванович Прокопович першим у світовій практиці сконструював рамковий вулик. Це був змодернізований дощатий вулик, де можна було застосовувати рухливі рамки.

«Втулочний вулик» - так назвав майстер свій винахід.

Ведуча;- Невже це був наш? Українець?

Мудрий пасічник д.Панько - «Пізнати найкраще мистецтво пасічництва» - ось ця справа. Їй він присвятив усе своє життя. Коли гості приїздили до Прокоповича, то називали його чаклуном, бо пасіка його налічувала близько десяти тисяч вуликів.

Усі. Скільки, скільки?

Мудрий пасічник д.Панько - близько десяти тисяч вуликів!

Ведучий; Дядьку Паньку! Так оце Петро Іванович сам працював, усе досліджував і нікому нічичирк?

Мудрий пасічник д.Панько. Ні, мої дорогенькі! Усе було складніше. Спочатку Прокоповича охрестили «малоросійським шарлатаном».

Усі. За що?

Ведучий читає текст:

«Слава Школи пасічників П. Прокоповича розійшлась далеко за межі російської імперії: тут набували практичних знань башкири, грузини, поляки; були учні з Балкан і навіть угорці, німці та італійці. Відповідно до національного складу учнів викладання предметів велось багатьма мовами, оскільки Петро Іванович володів шістьма. До речі буде сказано, що це був перший навчальний заклад, де школярі навчались рідною мовою.

Перший ведучий. Шановні друзі! Ушануймо пам'ять неординарної особистості, нашого геніального бджоляра Петра Івановича Прокоповича.

Усі ведучі повертаються до екрана, на якому зображений портрет П. Прокоповича; глядачі підводяться та хвилиною мовчання вшановують пам'ять бджоляра. Минула хвилина. На правому екрані зображення «оживає»: летить бджола, квітує степ, вітер колише трави, густий мед ллється в таріль... Звучить у записі «Мелодія» П. Чайковського.

Музичний номер

 Ведуча; Шановні наші гості! Бджолярі! Чи дозволите звернутись до вас із запитаннями?

Другий ведучий. А зараз свої запитання поставлять глядачам пасічники. Хто правильно відповість, отримає дарунок. (Дарунки - баночки з медом та пилком.) Але перед цим ось такий калейдоскоп цікавинок:

для виготовлення однієї ложки меду (30 г) 200 бджіл повинні збирати нектар протягом дня;

бджола для наповнення медом дзьобика, який уміщує 40 мг нектару, повинна відвідати за один виліт не менше 200 квіток;

вага однієї бджоли близько 100 мг;

бджола напрочуд сильна, бо може підняти в повітря предмет у два рази більший за її власну вагу;

при польоті без меду бджола розвиває швидкість до 65 км/год.;

навантажена медом і пилком, вона зменшує швидкість до 18-30 км/год.;

може здатись неймовірним, але наукові дослідження свідчать про те, що сила зору бджоли більша за орлину. Гострота зору цієї комахи у 150 раз більша, ніж у людини;

бджола у вулику виконує «круговий танець», якщо вона знайшла джерело корму на невеликій відстані від пасіки. «Кривий танець» бджоли - це сигнал про те, що медозбір далеко від пасіки;

для отримання 1 кг меду бджоли повинні зробити 4500 вилетів і взяти нектар із 6-10 млн квіток;

сильна сім'я може зібрати за день 5-10 кг меду;

якщо ужалене місце натерти петрушкою чи цибулею, біль швидко стихне і набряк спаде.

Третій ведучий. Увага! Запитання пасічників до глядачів:

1. Скільки має споживати меду людина щорічно? (14 кг.);

2. Апітерапія - це що? (Лікування натуральними продуктами бджільництва.);

3. Які продукти бджільництва ви знаєте? (Мед, перга, маточне молочко, прополіс, віск, бджолина отрута, мертві бджоли.);

4. Які страви можна приготувати, використовуючи мед? (Печиво, варення, мармелад, пироги, торти, джем, коктейль, бабка, квас і т. ін.);

5. Наспівайте пісні, в яких згадуються мед, бджоли.

6. Ой, впилася на меду,

що й додому не дійду;

Сини ж мої, соколи,

додомоньку привели.

(Українська народна пісня.)

7. Гей, нуте, хлопці, славні молодці,

Чом ви смутні, невеселі?

Хіба в шинкарки мало горілки,

Пива і меду не стало? 2 р.

(Українська пісня.)

На сцені всі учасники дійства.

Перший ведучий; Гарно сьогодні ми відсвяткували своє солодке красиве свято!

Ведуча; Любі друзі! Нехай вам життя із роси, із води буде!

Другий ведучий. Між солодкими медами, між пахучими квітками!

Мудрий пасічник д.Панько; - Дай Боже пасічникам успішної роботи. Нехай їх труд шанують і поважають!

Третій ведучий. Громадо! Просимо посмакувати медяними смаколиками!

Ведуча; Частуйтесь печивом, медами...

Ведучий; -Солодким квасом і пирогами!

Усі глядачі підходять до накритих столів, що знаходяться внизу біля правого та лівого порталів. На столах мед, медовий квас, медові напої, пироги, печиво, джем і т. ін. Ведучі свята дарують усім шматочки меду в сотах. У запису звучить пісня А. Матвійчука «Друзі мої».