«З Україною в серці» - сценарій урочистостей до відзначення Дня державного прапора України

 

Місце проведення заходу святково прикрашено у національній символіці. Лунають українські мелодії та пісні.В холлі будинку культури, розгорнута виставка творів місцевих художників, експозиція робіт з фондів локального музею із зображенням основних віх з історії Українського прапору.

(лунає пісня «Україна» Т.Петриненка, мелодія стишується, звучать слова ведучих)

 

Ведуча:

І тополі чарівна окраса,

І Славути стрімка течія -

Це священна земля Тараса,

Батьківщина твоя і моя.

Ведучий:

Пахне степ навкруги полинно

І в хлібах половіють жита.

Україно, моя Україно,

Пишна квітка планети Земля.

Ведуча:

Ти мене берегла невпинно,

Щоб не краялась в розпачах я.

Україно, моя Україно,

Пишна квітка планети Земля.

 

(Лунають фанфари, на сцену з двох боків виходять ведучі).

 

Ведучий: Добрий день, дорогі друзі, шановні  присутні!

Ведуча: З добрим, світлим днем, всіх Вас!

Ведучий: 2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий прапор – символ незалежності та суверенітету нашої держави.

Ведуча: Кожна держава має три найголовніших символи: Гімн, Прапор та Герб. Є такі символи і у нашої країни.

Ведучий: Дежавий Гімн України це урочистий національний поетико-музичний твір, що представляє Вітчизну, історичні події та їх героїв, і в силу цього визнаний у встановленому порядку одним із символів держави.

Ведуча: Державний Герб України – походить від знаку княжої держави Володимира Великого, є символом Української державності.

Ведучий: Сучасний Прапор України – являє собою біколор, що вперше з’явився у XVI столітті та використовувався козаками Війська Запорозького. Саме тому, ми вшановуємо його багатовікову історію, відзначаючи сьогодні День Прапора.

 

Ведуча:

Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали...

Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:

Внесіте прапор вільної Держави!

Ведучий:

Степів таврійських і карпатських гір

З'єднався колір синій і жовтавий.

Гей, недругам усім наперекір –

Внесіте прапор вільної Держави!

Ведуча:

Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,

Його полотна в попелі лежали...

Але він знов, як день новий розцвів,

Внесіте прапор вільної Держави!

Ведучий:

Повірмо в те, що нас вже не збороть,

І долучаймось до добра і слави.

Хай будуть з нами Правда і Господь –

Внесіте прапор вільної Держави!

Ведуча: В це свято право підняти Державний Прапор України надається молодим представникам нашого району.

 

(Звучить гімн України, на флагшток підіймається Прапор, або його виносять на сцену юнак та дівчина, вбрані у національний одяг)

 

Ведучий: Сьогодні до нас завітали почесні гості, до слова запрошуються ____________________ (представники місцевих органів влади)

 

(Без оголошення, під приглушені звуки народної пісні «Ой пливе кача» говорять ведучі)

 

Ведуча: 28 років тому наша країна отримала статус - Незалежна держава. Вік нібито і невеликий, але скільки всього сталося за ці роки…

Ведучий: Найстрашнішими стали події зими 2013 та 2014 років, які і сьогодні продовжуються війною на Сході нашої країни.

Ведуча: Давайте запалимо свічку в пам’ять про наших героїв.

(виходять учасники заходу зі свічками в руках, одягнені в стилізовану військову форму)

Ведучий: Це знаковий час. Трагічний. Але і героїчний. Цей час переломний. Час нового бачення України світом.

Ведуча: Давайте вшануємо всіх загиблих хвилиною мовчання, та помолімося за наших співвітчизників що відстоюють українські кордони.

 

Хвилина мовчання під звуки метронома.

 

1 «Єдина Україна»( художнє читання під журливу музику вірша Дмитра Чередниченка)

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

 

2.Виконується вокальний твір «Прапор України» (сл. і муз. Т.Петриненка).

 

(Виходять дошкільнята)

Хлопчик: Вітаємо гостей, низько кланяємося Вам!

Дівчинка: Ми дошкільнята але вже добре знаємо, що ми – Українці. Наш край називається Україна, столиця – Київ, Тризуб є нашим гербом, а Прапор наш – синьо-жовтий.

 Хлопчик: Державний Прапор України –
Це стяг із двох подовжніх смуг.
Він символ вільної людини,
У ньому український дух!
Дівчинка:У синім – небо Батьківщини,
Його безкрайність і блакить,
І вище нього, Україно,
Хай пісня нації летить!
Хлопчик: У жовтім кольорі – колосся,
Багатство нашої землі.
Щоб у достатку всім жилося,
І в люднім місті, і в селі.
Дівчинка:Нехай він нас завжди єднає,
Його із гордістю несуть.
А світ, побачивши, впізнає:
Під стягом Українці йдуть!
Хлопчик: Сьогодні наш концерт, присвячений саме до Дня Прапора!

(діти залишають сцену)

 

3. Виконується хореографічний номер на патріотичну тематику

 

4. Виконується вокальний твір «Ми Українці» (сл. і муз. Н. Бучинської).

 

Ведуча. (за кулісами): На нашому святі дорогі глядачі можуть упевнитися в пісенному багатстві Українського народу, сьогодні безліч працьовитих та талановитих людей прославляють Україну в піснях.

 

5. Виконується пісня «Україна мати» (сл. Т.Ліщинської, муз. О.Сичова).

 

Ведучий (зачитує уривок з віршу Наталії Поклад «Прапор»):

Синьо- жовтий прапор маєм:

синє небо, жовте жито;

прапор свій оберігаєм,

він святиня!

 

Прапор свій здіймаєм гордо,

ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки є народом,

українським в Україні!

 

6.  Виконується вокальний твір «Я Україна» (сл. Н. Шакун, муз. В. Соколика).

7. Виконується пісня з репертуару гурту «Монте Крісто» - «Україна».

8.Виконується хореографічна замальовка з прапорами під пісню «Моя Україна» з репертуару О.Юнакової.

 

Ведуча: Моя Україно, народе мій сильний,

Брати - українці, мої земляки!

Ведучий: Здоров'я і щастя вам, рідні краяни,

Добробуту, миру на довгі роки.

 

9.Свято завершується виконанням пісні «Прапор України» (муз. В.Гришка, сл. В.Крищенка).

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій розроблено: Дубовик Н.М., Свиридюк О.О.

Інформація

про проведення концерту директора обласного Центру народної творчості та культурно-освітньої роботи, члена Національної Всеукраїнської музичної спілки Дмитра Соколова

«Осінні балади про кохання»

 

30 листопада 2018 року в Полтавському міському будинку культури пройшов концерт директора Комунальної установи «Обласний Центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради, члена Національної Всеукраїнської музичної спілки Соколова Дмитра Олександровича –  «Осінні балади про кохання».

Творчі вечори Дмитра Соколова стали доброю традицією для зустрічі його шанувальників, друзів та колег.

Всі присутні на концерті з задоволенням слухали різножанрові пісні у виконанні обдарованого співака, талановитого музиканта, грамотного керівника Дмитра Олександровича Соколова у супроводі інструментального ансамблю «LIVE SOUND» під керівництвом заслуженого працівник культури України Євгена Дудника.

IMG 0001

IMG 0001

IMG 0029

IMG 0029

IMG 0042

IMG 0042

IMG 0052

IMG 0052

IMG 0055

IMG 0055

IMG 0075

IMG 0075

IMG 0101

IMG 0101

В концертній програмі взяли участь:

-         саксофоніст-віртуоз Олег Шеременко;

-         автор та композитор, заслужений працівник культури України
Вадим Фенич;

-         співак та композитор Сергій Бацман;

-         народний аматорський театр танцю «Барви» Полтавської дитячої музичної школи № 1 імені П. Майбороди;

-         народний аматорський ансамбль спортивно-бальних танців «Грація» Полтавського національного педагогічного університету
імені В.Г. Короленка;

-         народний аматорський ансамбль народного танцю «Візерунки»;

-         солістка вокально-хорової студії «Домінус» Анна Мельницька.

 

Директор                                                                                                             Д.О. Соколов

 

 

 

 

Бєлакова О.М. 56-94-23

«Вартуємо мир в Україні» -

Зразок сценарію по відзначенню Дня пам’яті і примирення.

 

Указом Президента України № 169/2015 від 24 березня 2015 року «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» постановлено: Установити в Україні День пам’яті та примирення, який відзначати щороку 8 травня.

Найцінніше віддав народ України – життя мільйонів людей за перемогу у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.

 

Перед початком заходу звучать фонограми пісень тих часів і на військову тематику.

(Завіса закрита, звучать урочисті фанфари, на авансцену виходять ведучі)

 

Ведучий:

День Перемоги! Його урочистим салютам не змовкнути у віках, його сльозам радості не забутися ніколи. Травневий день 1945 року увійшов в історію людства як свято Миру, свято визволення Європи від фашизму.

Ведуча:

Перемога прийшла до нас не в лавровому вінку. Вона прийшла в образі сивої матері, що не дочекалася синів з війни, і над Європою вперше настала довгождана тиша.

Ведучий:

У лавах вічного безсмертя сьогодні герої - солдати, сержанти та офіцери, що загинули на полі бою,

Ведуча:

знайшли вічний спокій у морях і бурхливих водах Дніпра, Дунаю, Вісли… Та кожен рік вони незримо присутні на святі Перемоги.

(Відкривається завіса на сцені колектив худ. самодіяльності, бажано хоровий)

1.Номер художньої самодіяльності (наприклад, музичний твір «Дума про землю» муз. В. Верменича, сл. Н. Сома, або пісня «Калинова балада» - слова і музика А. Матвійчука. За учасниками «вибудовується» театралізована сценка. Хоровий колектив іде зі сцени. Звучить фонограма пісні «Журавлі»
сл. Р. Гамзатова, муз. Я Френкеля.)

2.Театралізована сценка «Бійці на привалі» (короткий опис)

Боєць 1:Привал!

Боєць 2:Як тихо, як незвичайно тихо,

А недалеко десь чатує лихо.

О, скільки ж ми до Перемоги йшли!

Дівчина-боєць 3: 

Травнева ніч пливе.

Поля притихли, мов пусті вокзали...

Погляньте, друзі, в небі журавлі! (звучить запис курликання журавлів)

Боєць1:Хоч би щасливо всі подолітали,

Щоб у дорозі десь не заблукали,

Чи не потрапили в якусь біду.

Боєць 2:Які сумні, тужливі їхні крики -

На стогін чимось схожі...

Дівчина-Боєць 3:

А чи чули ви, що люди кажуть

Ніби журавлі, то воїни,

Що на війні були убиті.

Боєць 1:

То наші друзі, сумом оповиті,

Летять в вечірній сивій висоті…

(актори залишаються на сцені. З обох боків дальніх куліс «журавлинним ключем» виходять учасники хорового колективу, актори залишають сцену).

3. Номер художньої самодіяльності «Мати журавлика жде»,
муз. О. Стадника, сл. В. Приза.

4.Виконується вокальний твір на слова Р Лоцмана, муз. І. Кириліної «Запалю свічу» (на останньому куплеті пісні виходять діти із запаленими свічечками в руках і залишаються на сцені, до хвилини мовчання):

(На фоні журливої музики ведучі за кулісами читають вірш)

Ведучий:

Свічка поминальна – свічка сумна:

І вогонь твій-то шана загиблим в віках

А дума людська пам’ятатиме Вас.

А пам’ять людська повертатиме Вас.

Пам'ять  хоробрим – де вічність і мить.

Де згасли для Вас і життя, і блакить.

Де зір наш потьмарить скорбота земна.

Де всім, як набат – імена… імена…

 

Хвилина мовчання під звуки метронома.

 

5.«Ти чекай мене» художнє читання,на музичному фоні (як приклад, 5 читців виходять на сцену з обох сторін і читають вірш К.Сімонова) сучасний переклад вірша.

Чуєш… 
Ти чекай мене, 
Над усе чекай, 
Коли смуток огорне, 
Жовтий дощ стіка… 
І в спекотну каламуть, 
В заметіль, у сніг 
Коли інших вже не ждуть 
Вже й забувши їх… 
І коли листів нема 
Із далечини 
Інші вже не ждуть дарма, 
Стомлені вони… 
Повернуся, тільки жди 
І не зич добра. 
Тим, хто каже «Далі йди», 
Вже забуть пора… 
Хай повірять мати й син, 
Що нема мене. 
Друзі втішаться отим 
«Було й промине»… 
Сядуть в коло при вогні 
І ковтнуть вина 
На помин душі. Та ні, 
Ти чекай одна. 
Ти чеканням повернеш 
Із смертельних лав. 
«Поталанило. Еге ж!» - 
Скаже, хто не ждав. 
Не дано збагнути їм 
В літо вогняне, 
Як чеканням ти своїм 
Вберегла мене. 
Як вцілів я, вижив як 
Знаємо без слів. 
Просто ти чекала так, 
Як ніхто не вмів

 

Ведучий До слова запрошуються ______________ (представники місцевих органів влади).

6.Номер художньої самодіяльності

Ведучий:

Ідуть роки. Вже третє покоління підростає,

Що ту війну по фільмах тільки знає.

Ведуча:

Ото ж нехай завжди в усьому світі
Буде мир і щастя дітям,
Бо народжені вони
Для життя, а не війни.
Ведучий: До виступу запрошуємо майбутнє країни - талановитих дітей нашої громади.

(блок номерів дитячої художньої самодіяльності)

         7.«Веснянка» вокальний номер

8.Дитячий танцювальний колектив

9.Цирковий номер

Ведуча: У війни не жіноче обличчя, але скільки жінок, виконували чоловічу роботу на фронті - збивали ворожі літаки, були снайперами, розвідницями. А матері чекали і синів і дочок…

10. Пісня на слова С. Українець та музику В. Домшинського «Плакала калина»

Ведучий: Участь Українського народу в тій кровопролитній війні – була жертовною, наступні роки принесли багато змін у нашу долю. Тепер онуки воїнів Другої Світової війни знову боронять вже незалежну країну.

 

(концертні номери художньої самодіяльності, можливо вірш сучасних (навіть місцевих) поетів про події на Сході нашої держави. Для прикладу вірш Устима Голоднюка (під супровід журливої музики)

 

Поліг борець… Та ні, не спочивати! 
Не втома очі віками закрила – 
Пішов навік в небеснії палати. 
Залишив дух ще зовсім юне тіло. 

А перед цим життя так квітувало!
Надії, мрії, злети, сподівання!
Тепер це щезло все – навік пропало,
А серце прагнуло життя, кохання...

На мить ще очі молоді відкрились,
В них промайнув весь світ – з кінця до краю,
Життя і смерть у двох зіницях злились
І туга за життям, мов жар палає!

Номер художньої самодіяльності наприклад, пісня «Моя Україна», муз. Н. Петраша, сл. Ю. Рибчинського (або інший, на відповідну тематику).

Концертні номери 1-3.

Виступ хорового або іншого колективу з творами мажорного звучання
(1-2) номери
(колектив залишається на сцені)

Ведуча:

За Будапешт за Відень і за Прагу,

За Бухарест, Варшаву, за Берлін,

За оборону Сталінграда. За відвагу-

Усе-це- наш солдат, усе це він.

Ведучий: Слова Ю. Рибчинського, музика Н. Петраша - «День Перемоги» (поступово на сцену виходять всі учасники концерту, після 2-го приспіву через глядацьку залу на сцену біжать діти з квітами в руках).

Ведуча:

Україно прадавня і юна

Ти дивуєш Європу і світ

Знов державні озвалися струни

І в майбутнє почався політ

Ведучий:

Україно, я вірю несхитно

В твою правду, твою чистоту.

За весною у тебе ще літо

У казковім незнанім цвіту…

(після паузи)

 

Ведуча: Іще раз – зі святом!

Ведучий: До нових зустрічей!

СЦЕНАРІЙ ДО ДНЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

 

 

Вед. 1:                               Улюблена Богом перлина

Для всіх українців одна

Козацька моя Україна

Хлібів золотих сторона

 

Вед.2                                Негодами лютими бита

Віками ти йшла до мети

Тобі в небі зорею світити

І волю і долю знайти.

 

Вед.1: Розселив Господь людей по всьому світу і кожному народові дав землю. Богом дана земля є святою і рідною, для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров’ю сотень поколінь, їхніх працелюбних і героїчних предків.

 тому її захист – це найперший обов’язок народів.

Сьогодніше наше свято присвячене Дню збройних сил України, що відзначається щорічно 6 грудня.

 

Конц номер

 

Вед.1:

Український хлопче майбутній солдат

Очима історії ти поглянь назад

Бо багато крові пролилося колись

Щоб твої мрії сьогодні збулись

Щоб світило мирне сонце над землею

Щоб Україна йшла у майбуття

Молоді вкраїнці долею своєю

На вівтар свободи поклали життя

Не схилили голови, душі не скорили

У ярмі чужому не схотіли жить

Гордість українців в світі не згубили

Вірити навчились і Бога любить

Будь же гідний, хлопче, пам’яті такої

Знай, що Батьківщину треба захищати

І в час небезпеки, як хоробрий воїн

Відгукнись, як кличе Україна мати!

 

1- «Ти солдат України»

 

 

 

Вед1: Служити в українському війську, служити Україні – було і є справою честі і життя,українська армія по праву пишається своєю історією, своїми традиціями.

Мамо не плач я повернуся весною

у шибку пташкою ударусь твою

прийду на світанок в садок із росою

а може дощем на поріг упаду

голубко не плач так судилося ненько

я попрошуся в сон твій тихенько

розкажу як мається в домі новім

мені колискову ангел співає

і рана смертельна уже не болить

ти знаєш матусю тут сумно буває

душа за тобою рідненька щемить

мамочко вибач за чорну хустину

за те що віднині будеш сама

тебе я люблю і люблю Україну

вона як іти була в мене одна!!!

2 - «То не дощі»

3 - Укр..нар.пісня «Мальви» вик…

 

Вед.2:  Не встигли загоїтись важкі рани минулої війни , як на Сході України прогриміли нові постріли і вибухи гранат, де гинуть найкращі сини України.

4 -  Танок

5 - Вірш читає…….

І він упав, прикрив собою трави,

Своєю кров’ю землю напоїв…

І він упав… упав зі словом: «Мамо!

Прости мені, я вижить не зумів…»

Він був солдат… Але він був і сином…

Для матері він щастям був останнім!

І журавлі летять у небі клином

Над сином, над солдатом у прощанні.

А мати там, далеко за фронтами,

Чекає сина, ставши на поріг.

І прийде їй послання з журавлями,

Що він – ГЕРОЙ, що він в бою поліг…

І впаде мати з криком на порозі,

Мов привид, божевільна і бліда.

І пролунає ехо на пустій дорозі:

«Будь проклята, будь проклята, ВІЙНА!»

Таких історій на землі багато

Й у пам’яті вони будуть віки.

Так уклонімось низько всім солдатам,

Які за нас в боях тих полягли!

Хв..мовчання

 

Вед.1

«Служу на вірність народу України» – це не просто слова з присяги – це героїзм, це мужність, це непохитність, які дарують нам усім впевненість у завтрашньому дні.

 

6 – Номер худ.самод.

 

Вед-1

Вкраїнська армія справляє нині свято,

Ми віддамо належне даті цій.

Тож вас, чоловіки, дозвольте привітати,

Хоч ви і не служили в ній.

 

Вед-2:

Рясніє календар новими датами,

Але про це говорено вже досить.

Ви ж завжди залишаєтесь солдатами,

Коли життя тривогу оголосить.

 

Вед-1:

Отож здоров’я побажаєм щиро

І стійкості в скрутну годину,

Наснаги, щастя, радості і миру.

Слабка жіноча половина.

Не треба більше вже нічого

Я думаю достатньо того,

Що цей концерт лише для них!

Хай щастя і радість

Всім Бог вам дарує

У долі хай ніжність й

Кохання панує

В житті нехай здійсняться

Всі ваші мрії

Реальністю стануть задуми й надії.

 

7 - Номер худ.сам

 

 Наша зустріч добігає кінця. Якщо ми, ніби за цеглинкою цеглинку, будуватимемо наш храм людської душі, не будемо байдужими та черствими, будемо патріотами своєї Батьківщини то будемо гідними називатися українцями!

 

 

 

8 – «Це моя Україна » Н.Бучинська

 

Моя Україно, народ мій коханий,

Брати-українці, мої земляки!

Здоров'я і щастя вам, рідні краяни,

Добробуту, миру на довгі роки!

Єднаймося, браття! Хай чиста іскрина

Запалить любов’ю гарячі серця,

Й піснями наповниться вся Україна

Від щастя, якому не буде кінця!

 

Вед.2:                           Я знаю: ми відродимось, народе,

Повернемо і мову, й рушники.

Я вірю: Українонька заплаче

Від пісні щастя, що на всі роки.

Я знаю: розцвітуть сади зелені,

Заграють ріки на струні степів,

І білі вишні, ніби наречені,

Під вітром розіллють бентежний спів.

Я вірю: колись буде в Україні

Соборність і духовна чистота,

«Згинуть вороженьки, як роса на сонці» ,

Сяйне крилом веселка золота.

Рожево спалахнуть духмяні весни

І полетять лелеки й журавлі.

В любові кожне серденько воскресне

На світлій, мирній, радісній землі!

 

До нових зустрічей,дорогі наші воїни захисники.