Сценарій культурно-масового заходу «Зіронька Різдвяна»

 

Біля сцени етнографічний куточок, де українська традиція святкування Різдва у формі дідуха та куті поєднана з новорічними традиціями прикрашання хвої запозиченими на початку ХІХ століття з європейських країн, ілюструючи всесвітню тенденцію до глобалізації культур.

Сцена підготовлена  відповідно до тематики заходу (на сцені відбувається театралізоване дійство).

 

Під фонову музику та голос диктора виходить господар  і за давньою традицією  виганяє духів мітлою з хати.

 

Сл. Господря: Зашелестіли крильцями ангели у білих люлях, до неба піднялася хмарка іскристих сніжинок і під перебіг золотистих цимбал до кожної  хати тихо увійшло Різдво. А господарі виганяють нечисть з хати перечікуючи прихід Різдва що принесе щастя та благодать у дім.

 

Голос ведучого за кулісами:
Звечоріло, затихло все. Але раптом заблищала на темнім небі ясна зірка і світло її побачили усі земні народи. Сповістила вона про народження Месії, Спасителя світу.

 

Господар:

Паломниця-зірка над ними йшла,

Вела королів поклонитися.

А зірка із неземного світла була,

Як зерно із Господньої житниці

 

Пісня «В Віфліємі в нас новина»

 

а сцену у супроводі дітей виходить Різдвяна зірка)

Зірка:  Мир вам, люди, мир голошу,
Світлу звістку вам приношу.
її, праведні, прийміть
І всім людям розкажіть.
Що прийшла ясна година —
Породила Діва Сина.
В Віфлеємі, на яснині,
В яслах дивних, в житі-сіні.

Радійте і веселіться,
Бо Христос народився!

Може, в оселі чогось вам бракує?
Може, в оселі хтось гірко сумує?
Кого бракує — не забувайте!

Хто гірко сумує — розвеселяйте!

Нехай у світ добро завітає,
Підлість пропаде, щастя засяє.

Тепер Бога величайте,
Йому пісню заспівайте!

 

Пісня «Бог ся рождає»

 

(Театралізоване дійство)
Господар:

Мир тобі, українська родино!

Хай святиться тут Боже ім’я!

Хай панує між Вами щоднини

Щире слово і Правда свята.

Господиня:

Коли засвітяться яскраво

Над нашим містом зірочки,

Із Віфлиємською звіздою

До нас прийдуть колядники.

Господар: Аж затрясуться в хаті стіни

Які альти, які баси…

Господиня: Ви чуєте? Вже дзвоник близько!

До нас ідуть колядники!

 

 

На сцену заходять колядники (можуть бути і дорослі) з піснею «Ой чи є чи нема господиня вдома»

 

Всі: Колядувати можна?

 

Господар: Вже й Різдвяна зоря зійшла до нас,

Господиня: і Свята Вечеря на столі,

Разом: Просимо проходьте, заспівайте, колядуйте уславіть народження Спасителя!

 

Колядник 1: Вибіг козелець із нових сінець,

Наставив пушку «Дайте пампушку!»

Наставив рожок «Дайте пиріжок!»

Наставив жміньку «Дайте копійку!»

Батька й матір годувати! 


Колядник 1: Коляд, коляд, колядниця

Добра в дядька паляниця,

Добра з маком, добра з медом,

Бо не спав під очеретом,

Бо орав раненько нивку.

Сам вставав і будив жінку.

Має в хаті і надворі,

Має вдосталь у коморі.

Має діточки хороші.

Давайте колядникам гроші. 

Господар обдаровує дітей гостинцями

 

Господиня: Дякуємо на доброму слові! Залишайтеся здорові!

Відчиняй, народ наш, двері!
Ми йдемо без стриму,
Знаємо добру новину!

Танок дитячого колективу  «Пастушок»

Пастушок 1: Хай радість буде в вашій хаті!
На хвилю просим нас прийняти,
Пригода дивна нині стала:
У небі зірка засіяла.
Пастушок 2: У небі зірка засвітила

Нам звістку добру сповістила

І дивен голос розстелився,
Із неба Ангел нам з'явився.


Під пісню Н.Май «Білосніжний янгол» входять Янголи із Різдвяною зіркою

Янгол 1:
Мир тобі, вкраїнська хато,
Хай вам буде в будень, у свята 
І любов, і ласки втіха, 
Хай минають вас всі лиха!
Янгол 2: 
Я бажаю щастя, долі, 
Добра в хаті та на полі 
Всім, хто слухає тут нас 
В цей різдвяний світлий час.
Янгол 3: 
Господарю й господині,
Щоб сповна було у скрині, 
Щоб було, що їсти й пити, 
Й мирно до ста літ дожити.
Янгол 4:

Наш Ісусику маленький, 
Що у яслах народився. 
Учини, щоби вже скоро 
Край наш рідний звеселився.


Пісня  Н.Май «Ой, хто чує!»

 

Ведучий 1: Зіронько яскрава,

Розкажи про себе,

Як же ти з’явилась

На нічному небі?

Зірка: Я з’явилась, друже,

За велінням Бога!

Щоб яскравим світлом

Освітить дорогу.

Ведучий 2: Що то за дорога?

І куди приводить?

У якому місці

Нам її знаходить?

Зірка: В місті Віфлиємі

Стежка та вузенька,

Де у бідних яслах

Спить Дитя маленьке.

Ведучий 1: Що то за дитина?

Що була потреба

Засвітити зірку

Ясну серед неба?

Зірка: Ця мала Дитина –

Цар усього світу.

Ми з Різдвом Христовим

Всіх вітаєм щиро.

 

Пісня у вик. творчого центру  Н.Май «Це Різдво Хрестове!»

Пастушок 1: Добре сталось, слава Богу,
Тож збираймося в дорогу!

Пастушок 2: Але доки вийдем з хати,
Треба щастя побажати.

Пастушок 3: Дім добром обдарувати.

Пастушок 4 (урочисто говорить і засіває):
Віншуєм вам нині, усі добрі люди,
Нехай поміч Божа завжди з вами буде.
Хай кожної днини, кожної години
Бог благословить вас, біда нехай загине!
Бувайте здорові разом з діточками,
Хай смутку і горя не буде між вами!
Зірка:Прощавайте, мир в цій хаті,
Щасливі будьте і багаті,
Майте волю добру, гожу,
Тільки вірте в ласку Божу!
Ласка Божа вас спасе,
Край і нарід піднесе!

Фінальна пісня-колядка «На Різдво Христове ангел прилетів»

 

Ведучий 2: Гарний у нас вечір: поспівали, поколядували, а щоб продовжити цікаву програму потрібно ще  й потанцювати! Для  конкурсу мені потрібно 5 активних, веселих, кмітливих учасників.(записки: хуртовина, сніжинка, сніговик, вітер, санки, лижі, лід, Снігуронька, Дід Мороз.) Ви повинні витягнути записочку, і в танці зобразити те, що на ній написано. А глядачі повинні здогадатися,  що ви показуєте!  Самий  оригінальний танцюрист отримає приз! Визначить переможця наша вельмишановна публіка оплескам

 

Ведучий 1: В це сімейне свято молодь ходила по хатах на вечорниці, дівчата гадали, хлопці загравали обираючи найкрасивішу дівчину на вечорницях.

Ведучий 2: Тож давайте за традицією Українських вечорниць під пісню «Коробочка» затанцюємо з молоддю та знайдемо собі пару серед цих чудових дівчат.

Ведучий 1: Але ж дівчат так мало,  то що ж робити парубкові, що не знайде собі пару?

Виходить господар, виносить мітлу і говорить: А парубок танцює з мітлою!

Господиня (приказуючи): Чиста правда,  і жони собі не знайде.

 


Ведучий 2: Вітаєм з Різдвом, з Новим роком вітаєм!

Бажаєм вам щастя, здоровя бажаєм!

Хай серце радіє, душа хай співає,

А настрій святковий весь рік не зникає!

 

Під пісню «Святий вечір» у виконанні ангелів, пастушків, Зірки та завершальну промову ведучого виходить господар і запрошує Різдво до хати, заносячи урочисто прикрашений дідух

 

Комунальна установа

«Обласний Центр народної творчості та культурно-освітньої роботи

Полтавської обласної ради»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДЕНЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

під покровом Пресвятої Богородиці

 

(примірний сценарій масового заходу)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полтава 2018


 

Місце проведення – Будинок культури

 

Перед БК стоять хлопці в українському вбранні, тримаючи у руках Державні прапори та клейноди.

 

У запису звучить козацький марш

 

У фойє розміщена фото-виставка «Хроніка подій АТО»

 

Сцена святково оформлена. У визначених місцях розміщені прапори України, області, міста (району). Під урочисту музику на сцену виходять ведучі.

 

Ведуча:     Доброго дня, шановна громадо і дорогі наші гості!

 

Ведучий:   День захисника України – свято, що відзначається в Україні 14 жовтня – у День українського козацтва, в день Покрови Пресвятої Богородиці. Це свято увібрало в себе багаті і славні козацькі традиції, уособлює мужність і героїзм оборонців та визволителів рідної землі впродовж всієї багатовікової української історії.

 

Ведуча:     Це свято для всіх людей військової справи, доблесті і честі. Тож дозвольте урочисте зібрання, присвячене Дню Захисника України оголосити відкритим!

 

Звучить Гімн України.

 

Ведуча:     Пташка – від пташки, від зерня – зернина,

Паросток кожний з коріння батьків.

Ти – Україна і я – Україна,

Іскра вітчизни в горнилі віків.

 

Ведучий:   Із давнини, з до козацьких шляхів,

Рід воскресав із недолі, з руїни.

Серцем і плоттю усяк розумів:

Ти – Україна, і я – Україна.

 

(Ведучі залишають сцену).

 

(Виходить учениця, читає вірш "Україні", автор Володимир Бодня).

 

Україно, прадавня і юна,

Ти дивуєш Європу і світ.

Знов державні озвалися струни

І в майбутнє почався політ.

Твої роки — це менше від миті

На величнім шляху тищоліть,

Але ти уже знана у світі,

А тобі ще зоріть і зоріть.

Україно, земля колискова,

Ти піснями й плодами рясна.

Розквітай, моя земле, ізнову,

Бо твоя надійшла вже весна!

Україно, я вірю несхитно

В твою правду, твою чистоту.

За весною у тебе ще літо

У казковім незнанім цвіту...

 

Ведуча:     Що таке Батьківщина? Це найдорожчі серцю місця, тут було зроблено перші кроки, відбулося перше знайомство з навколишнім світом. Тут все було «вперше»!

 

Ведучий:   Батьківщина – це та земля, яка дала життя твоїм предкам, викохала тебе, відпустила у великі світи. Батьківщину не обирають. У кожного вона одна.

 

Ведуча:     Кожен народ оспівує свою землю, захищає і славить свою країну.

 

(номер худ., самодіяльності, виконується українська пісня «Це земля – Україна» муз., Л. Єрмакової вірші Й. Фиштика або інша патріотичної тематики).

 

(виходять ведучі)

 

Ведучий:   Ти мені боліла важко ранами,

Як тебе хотіли розп'ясти,

І нитками - чорними й багряними-

Власний образ вишивала ти.

 

Ведуча:     Вишивала ніжністю суворою,

Муками і полум'ям надій.

Я читаю всю твою історію

На сорочці вишитій твоїй.

 

(номер худ. самодіяльності, виконується старовинна козацька пісня або інша – відповідної тематики)

 

Ведучий:   Українська армія по праву пишається своєю історією, своїми традиціями. Ніколи наші війська не загарбували чужих територій, не посягали на чуже добро, чужі землі, ніколи не були агресорами.

 

Ведуча:     Україна сьогодні – незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти рідну землю. І служать наші хлопці сьогодні Батьківщині, бо служити їй – справа честі і обов'язку.

(номер худ. самодіяльності відповідної тематики).

 

Ведучий:   Згадаємо історію. За традицією церквами східного обряду (православними та греко-католиками) 14 жовтня відзначається свято Покрови Пресвятої Богородиці. Походження свята пов’язане із легендою про захист Богородицею своїм покровом Константинополя.

 

Ведуча:     Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків. Відомий дослідник Запоріжжя Дмитро Яворницький писав: «…під покровом Богородиці запорожці не боялися ні ворожого огню, ні грізної стихії, ні морської бурі».

 

Ведучий:   Для запорізьких козаків це свято було храмовим, адже у центрі козацької твердині стояла Покровська церква. Вона була священною для кожного – від її порога вони вирушали на захист рідної землі і з подякою за порятунок поверталися до неї після походів.

 

Ведуча:     В 1999 році Указом Президента України 14 жовтня встановлено як День українського козацтва.

 

(Ведучі залишають сцену).

 

(номер худ. самодіяльності – виконується козацька пісня).

 

Ведучий:   Українська Повстанська Армія (УПА), що постала в час другої світової війни як збройна сила проти гітлерівської і більшовицької окупації, – теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Матері Богородиці. Таким чином Покрова святкується в нас не тільки як народно-релігійне, а й національне свято.

 

Ведуча:     А в 2014 році Указом Президента України Петра Порошенка встановлено щорічно 14 жовтня відзначати День захисника України, головна мета якого – вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві.

 

Ведучий:   Низько вклонімося пам’яті і подвигам славних синів, славних воїнів – визволителів, воїнів, що тримають кордони на Сході України і промовимо молитву за душі загиблих у боях за свободу і незалежність нашої Держави.

 

(звучить відповідна мелодія, на сцену виходять 6-8 школярів із запаленими лампадками, ведучі повільно читають):

 

Ведуча:     Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

 

Ведучий:   Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

 

Ведуча:     Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.

 

Ведучий:   Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

 

Ведуча:     Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,

 

Ведучий:   Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

 

Ведуча:     Пам’ятайте про них! Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

 

Ведучий:   Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні

 

Ведуча:     Хай відомими стануть всі герої безвісні.

 

(Номер худ. самодіяльності виконується пісня «Над землею тумани» сл. Алла Бінцаровська, муз. Сергій Редько)

 

(Номер худ. самодіяльності, виконується пісня К. Бужинської «Я солдат України»)

 

Ведучий:   Боротьба за незалежність України продовжується і зараз. У цій страшній борні наш народ і наша армія мужніє, вдосконалюється і перемагає.

 

Ведуча:     Гідними нащадками Українського козацтва є сьогоднішня молодь, яка вже має право називатися захисниками Вітчизни.

 

Ведучий:   Поглянь, Україно, ми – діти твої,

На вірність тобі присягаєм.

Любов і свобода не мають ціни,

Як землі вишневого краю.

 

(ведучі залишають сцену)

 

(Номер худ. самодіяльності виконується пісня на сл. Дмитра Хоми муз. Дмитра Хоми «Краю рідний – доленько моя»)

 

(Номер худ. самодіяльності виконується пісня на сл. Нестора Мартинця
муз. Ірини Батюк «Співаймо разом»)

 

Ведуча:     Нехай ніхто не половинить твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно, бо ти на всіх у нас одна.

 

Ведучий:   Одна від Заходу й до Сходу, володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу, бо не поділиться народ.

 

Ведучі разом:    Зі святом!!! З Днем захисника України, з Днем українського козацтва! З святом Покрови Пресвятої Богородиці!

 

Ведуча:     До нових зустрічей!

 

СЦЕНАРНИЙ ПЛАН

проведення Маршу нескорених

у рамках відзначення Дня захисника України

 

                                                                                      Дата  проведення: 14 жовтня 2016р.

                                                                         Час  проведення:   11.00 год.

                                                                          Місце проведення: м. Полтава,                                                                          Сонячний парк – пам’ятник Іванові                                                                  Мазепі –Соборний майдан.

 

        10.00 год. Для проведення Маршу нескорених у Сонячному парку та по руху колони (біля Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка, біля пам’ятника Іванові Мазепі) розміщене звукове обладнання.

       Сцена та звукова апаратура, виставка продаж «Полтавського батальйону небайдужих»  розміщені у визначеному місці на Соборному майдані біля Свято-Успенського кафедрального собору.

        Польова кухня для учасників ходи розміщена біля фонтану Соборного майдану.

       Дві корзини квітів до початку заходу розміщені біля пам’ятника Іванові Мазепі.

 

       10.00 год. Сонячний парк. Звучать у запису музичні твори  патріотичної тематики. Збираються студентська молодь, організатори заходу їм роздають портрети загиблих за незалежність України.

 

        Під’їжджають дві машини бронетехніки і розміщуються по вул. Соборності для формування колони. 

 

       Транспорт, який підвозить учасників ходи з міст і районів області розміщується на Театральній площі, їх зустрічають волонтери Центру допомоги учасникам АТО в Полтавській області та проводять  до Сонячного парку  для формування колони.

 

        Працівники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського роздають  прапори  районів та міст Полтавщини на час проведення Маршу нескорених, відповідальні особи формують  колону для ходи з делегацій районів, міст області.

 

                                                                               

            10.30.год. Формується колона        для проведення Маршу нескорених:

 

–три прапороносці, які тримають прапори України, Полтавщини, Полтави;

–прапороносна група у   складі   36 чоловік полтавського гарнізону з п’ятнадцятьма прапорами    військових частин, в яких виконували військовий обов’язок та загинули полтавці в зоні антитерористичної операції на Сході України;

– 2 машини бронетехніки;

– портрети загиблих полтавців за незалежність України;

– керівництво облдержадміністрації, обласної ради, міськвиконкому;

–ансамбль ударних інструментів «Живі барабани» Полтавської дитячої музичної школи № 1 ім. П.Майбороди;

–делегації районів і міст області за участю кращих учасників АТО та волонтерів;

Завершують  формування колони полтавці,  громадськість.

 

11.00 год. Розпочинається рух колони по вул. Соборності від Сонячного парку до пам’ятника Іванові Мазепі.

       Диктор (А.Денисов) вітає всіх з Днем захисника України та українського козацтва, днем Пресвятої Покрови і зачитує тексти відповідно до формування колони з вітаннями військовослужбовцям, які сьогодні несуть строкову службу,

про пам'ять тим, хто були першими і вони не з нами та  сьогодні гордо підтримують акцію Маршу нескорених, учасникам АТО та волонтерам, які стали непереможними та непоборними при захисті батьківщини.

 

      При підході колони учасників Маршу нескорених до Полтавського  музучилища ім. М.В.Лисенка, диктор зачитує знову повтор текстів.

 

      Колона підходить до пам’ятника Іванові Мазепі. По центру від пам’ятника розміщені два мікрофони на стійках, артисти пісенно-танцювального ансамблю «Полтава» Полтавської обласної філармонії –на алеї праворуч пам’ятника та ударна група ансамблю «Живі барабани», по-центру дівчата в українському вбранні з корзиною квітів, два артисти в козацькому вбранні ліворуч від пам’ятника з корзиною квітів, духовенство по-центру.

      Учасники ходи  розміщується відповідно до визначених місць:

– студенти з портретами загиблих-пообіч пам’ятника Іванові Мазепі;

– прапороносна група  займає місце ліворуч від пам’ятника;

–військова техніка – на алеї до дзвіниці Свято-Успенського кафедрального собору;

–керівництво підходить до духовенства;

– делегації районів, міст займають проїжджу частину Соборної площі.

     Допоки розміщуються учасники Маршу нескорених на площі, ведучі (Оксана Йосипенко, Олександр Василенко) озвучують текст, надають інформацію про учасників Маршу нескорених і по-завершенню розміщення розпочинається урочиста церемонія з нагоди Дня захисника України.

 

Диктор (О. Василенко):

            Ваші преосвященства, все чесні  отці, славні захисники України, дорогі волонтери,   Високодостойно полтавська громадо!

             Сьогодні, 14-го жовтня 2016 року, у День захисника України та українського козацтва, в  день Пресвятої Покрови ми зібралися тут у цьому святому місці Полтави на Соборному  майдані, біля пам’ятника Гетьманові України Іванові Мазепі, щоб довести, що ми дійсно нескорені, нас ніхто не зламає, ми любимо свою батьківщину, ми готові робити все задля миру, перемоги, незалежності!

    Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, фото портретів тих полтавців, хто вже не з нами – проте нескорених, непереможних і дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положимо за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.

          Українці! Ми із вами несемо в собі незбагненну та величну пам'ять  роду українського, його славу та непоборність! Ми ті нащадки, яким випала честь народжуватися заново у своїй національній свідомості! Ми ті, що довели світові та собі свою унікальність та силу духу! Ми  ті – від яких залежить все майбуття нашого народу!

          Урочисті з нагоди Дня захисника України учасників Маршу нескорених

оголошуються відкритими.

 

          Артисти ансамблю «Полтава», учасники зібрання виконують

    Державний Гімн України під музичний супровід барабанів.

 

 

         Диктор: Ваші преосвященства, все чесні отці, славні захисники української державності – учасники АТО, військові капелани, волонтери, військовослужбовці, дорога полтавська громадо!

           Цвіт полтавської нації дивиться на нас сьогодні з цих портретів. Кожна історія з цього портрету, то славний шлях великого українця, який приймав участь у Революції гідності, в антитерористичній операції на Сході України. Дякуючи їм, тут, в Полтаві  – мир.

          Вічна пам'ять славним воїнам-захисникам! Вшануймо їх славну, світлу пам'ять…

 

        Хвилина мовчання під музичний супровід у запису  церковних дзвонів.

 

Дозвольте вклонитися Вам, дорогі наші родини, всім тим, хто не повернувся з тієї, цієї війни – низько у глибокій повазі.

Молімося, дорога полтавська громадо, дорогі українці, нехай всі повертаються додому-додому живими.

 Ваші преосвященства, все чесні отці! Запрошуємо всіх долучитися до Молебню за Україну. Молебень очолює архієпископ Полтавський  і Кременчуцький Владика  Федір.

 

Молебень за Україну, короткий виступ Владики Федора.

           Дорога полтавська громадо! Духовенство сьогодні надає разом з усією Україною  славну допомогу воїнам як у зоні проведення антитерористичної операції, так і мобілізованим. Важко оцінити внесок у майбутню перемогу і військових капеланів, які сьогодні тут з нами. Все, що ми сьогодні робимо відстоюючи незалежність і суверенітет України, це робимо задля того, щоб в мирі і добробуті жили наші діти, внуки, правнуки.

До слова запрошується

–  Валерій Головко, голова Полтавської обласної державної адміністрації.

                 Виступ В.А.Головка

  До слова запрошується  _________________(Полтавська обласна рада);

 

                    Виступ__________

Слово надається Олександру Мамаю, міському  голові міста Полтави;

                   Виступ О.Ф.Мамая

 

З великою повагою до слова запрошуємо учасника АТО Валерія Довженка, керівника  Центру допомоги учасникам АТО в Полтавській області.

                     Виступ В.Довженка.

    Диктор: Сьогодні настав час усвідомлення всім українським  суспільством   колосального значення для нашої сучасності і для нашого майбутнього тих постатей української історії, які клали своє життя на вівтар України. Серед них – постать гетьмана обох берегів Дніпра Івана Мазепи  є справді надзвичайно величною. Недарма український народ склав прислів’я «Від Івана до Богдана не було гетьмана!». Недарма російські поневолювачі називали цілі покоління борців за нашу національну державність мазепинцями. Нині, у час чергової російсько-української війни діяльність великого гетьмана та його подвиг повстання проти московської деспотії набуває особливого значення. Іван Мазепа протягом 22 років будував Українську державу на засадах європейських цінностей - пошанування прав людини і нації, верховенства права, свободи і справедливості. Сьогодні саме за це ми воюємо!

     За доброю традицією полтавської громади, від усіх учасників Маршу нескорених, вшануймо всіх полеглих борців за українську державність, покладанням  квітів  до пам’ятника Іванові Мазепі та пам’ятнику українським загиблим козакам.

 

 Під музичний супровід духовного гімну України - «Молитва за Україну» - музика Миколи Лисенка, слова Олександра Кониського у виконанні  пісенно-танцювального ансамблю «Полтава».

 

 Дівчата в українських костюмах покладають квіти до пам’ятника, артисти в козацьких костюмах з корзиною квітів рухаються до пам’ятника українським загиблим козакам.

     Диктор: Нашу Батьківщину, нашу Україну зламати не можна. Як птах фенікс вона відроджується із попелу, стає міцнішою, сильнішою.

                Дай Бог щоб,  це красиве свято – день захисника України, яке відзначається в день українського козацтва та великого православного свята Пресвятої Покрови, сприяло зміцненню єдності людей навколо ідеї неподільності та суверенності української держави, утвердженню демократії, утвердження у громадян почуття національної гідності та пошанування своїх традицій.

           Запрошуємо всіх учасників долучитися до участі в ярмарці, організованій волонтерською командою «Полтавським батальйоном небайдужих», перегляду   концертної програми. Зі святом вас, з Днем захисника України!

 

          Розпочинається концертна програма на сцені біля Святоуспенського кафедрального собору.

 

        

        

 

 

Начальник Управління культури

Полтавської облдержадміністрації                                                Г.І. Фасій

ДЕНЬ ПОКРОВИ ТА УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

 

Сценарій святкування

Лунають позивні труби, барабанний дріб.

 

Гей, збираймось, козаченьки,

До гурту на лузі

І прославимо козацтво,

Гей, по всій окрузі

Не загинуть козаченьки,

Славу не здолати!

----------------------- козаків

Будем прославляти!

Марш. Розводка.

 

Ведучий:   Добрий день, дорогі друзі!

 

Ведучий:   Багато століть лунають над нашою землею козацькі пісні, думи, балади.

 

Ведуча:      Завжди славилась наша Україна своїми козаками, які відзначались розмахом козацької відваги, любов'ю до рідного краю і відданістю своїй Батьківщині.

 

Ведучий:   Шановна громадо! Сьогодні ми святкуємо День українського козацтва. Бо не перевелись козаки і в наш час. Щирі і дужі, добрими ділами славні, людьми вшановані! Сьогодні вони готові показати громаді свою козацьку вдачу.

 

Ведуча:      Славне козацьке минуле представлене не менш славними нащадками козаків козацького полку.

 

Ведучий:   До козацького полку входять структуровані козацькі осередки, які ми маємо змогу сьогодні штати.

 

Звучить марш. Вітання почесних гості.

 

Ведуча:     Наше свято відкриває Державний Гімн України!

 

Звучить Гімн України.

Звучить козацький гімн.

Після закінчення прапороносці встановлюють прапори у флагштоки.

 

Ведучий:   Щоб хліб, як сонце, сяяв на столі

У кожній хаті і садибі,

Уклін низький господарям землі

І наше від душі спасибі!

 

Ведуча:     Свято святом, але й до справи час. Гей, хлопці-молодці, ступаймо у Січ. Козаком бути – найкраща річ. Там всі козацькі діти до Січі йдуть гуртом. Чи є у вас бажаючі стати козаком?

 

Ведучий:   Шановний пане отамане, славні козаки, шановна громадо! Сьогодні багатьом нашим хлопцям не терпиться скоріше назватися справжніми козаками. І вони готові скласти присягу на відданістьт козацтву та рідній Україні.

Звучить марш або фанфари.

 

Ведуча:     Для складання присяги на сцену запрошуються.

 

Оголошується список, учасники присяги виходять на сцену.

 

Хорунжий: Козаки, для проведення присяги шикуйсь!

 

На передній план виходить прапороносець з прапором.

 

Ведуча:     Для проведення козацької присяги до мікрофону запрошується...

 

(присяга).

 

Ведучий:   Для присвоєння козацьких звань на сцену запрошується...

 

Після закінчення присяги.

 

Ведуча:      Щастя вам, хлопці любі,

Світлого майбуття.

На лихе хай буде згуба,

На добро життя.

Підтримайте рід козацький

Та й Духа не цурайтесь,

Та з народом українським

В братерстві єднайтесь!

 

Кошовий: На винос прапорів шикуйсь!

 

Прапороносці з прапорами виходять вперед.

 

Ведучий:   На цьому наша офіційна частина завершена.

 

Звучить Гімн України.

 

Кошовий: В колони під знамена шикуйсь!

 

Звучить марш, колона проходить почесне коло, в цей час шикуються коровайниці та господарі

Ведуча:     Вітаємо новообраних козаків: ...

 

Ведуча:     Твори добро, козаче, для Вкраїни,

Щоб вільною була і дужою була,

В ім'я єдиної родини,

Яка б в добрі і злагоді жила!

 

Ведучий:   Твори добро, щоб хліб був на столі,

Калина розквітала біля хати,

Гніздились на дворі на щастя журавлі

І багатіла Україна-Мати!

 

Ведуча:     Твори добро, щоб праця і любов

З'єдналися у вічне і святе.

І мудрість ця від батьківських основ

Зерном добра й любові проросте

 

Після закінчення походу козаків

 

Ведучий:      Наші славні козаки завжди відрізнялися бадьорим духом, відвагою, силою, спритністю, зу-ю. Вони не тільки добре воювали, господарювали на землі, вони вміли і добре відпочивати.

 

Ведуча:     У вільну годину хтось співав, хтось майстрував, хтось підвищував рівень  майстерності у володінні-зброєю, а хтось наполегливо спортивними вправами формував своє тіло. Спортивні змагання це улюблена забава козаків. Тож саме сьогодні з нагоди святкування Дня українського козацтва стартував-легкоатлетичний пробіг Покрова —(місто в якому проходе захід) , в якому брали участь славні козацькі нащадки. Учасники забігу пробігають по біговій доріжці. Козак --------------------, Козак, ---------------------- не одноразовий чемпіон області з штовхання-ядра, призер чемпіонату України —------------.

 

Ведучий:      Ваші оплески.

 

Ведуча:     Ох, і гарні в нас козаки справжні вояки! Таких ні мороз, ні довгі походи не зламають.

Ведучий:      Так, військо гарне! Але ж, мабуть, голодне? А що то за вояки, в яких і животи підвело! Треба ж їх  нагодувати. А найулюбленіша козацька страва це куліш!

 

Ведуча:     Та хіба ж козаки не можуть про себе подбати? Та колись в степах козаки найкращий куліш

 

Ведучий: А хіба жінки козакам не допомагали?

 

Ведуча:    Та чого ж, у народі кажуть, що нема вірнішого приятеля, ніж добра жінка.

э фанфари або позивні, з лівого флангу шикуються коровайниці, з правого господарі свята.

 

Ведуча:      Шановна громадо! Привітаймо справжніх козацьких нащадків! Тих, хто своєю наполегливою здобував для нас хліб. Тих, хто вирощував для нас добрі врожаї. Тих, хто організував це свято ія нас господарів села! Починають свій хід господарі села.

 

Ведуча:      Зібралася компанія та на козацькому колі, щоб себе показати і на людей подивитись, хто чим кі пісні співає і як свої звичаї зберігає!

 

Ведучий:   Шановні глядачі, до своєї господи вас гостинно запрошує...

 

Ведуча:     Варимо кашу родинно, щоб нам жито родило.

І житечко, і овес, щоб зібрався рід увесь.

 

Ведучий:   Від щирого серця вас вітають...

 

Ведуча:     Варимо кашу родинно, щоб нам жито родило,

І житечко, і ячмінь, щоб нам життя було смачним!

 

Ведучий:   До свого кулішу вас запрошує.

 

Ведуча:     Козацький куліш у кожній господі,

Всі його люблять в нашому роді.

Милі гості, просимо сісти,

Будемо разом смачний куліш їсти!

 

Ведучий:   Веселою піснею та щирим словом вас зустрінуть...

 

Ведуча:     Ще здавна наші козаки вміли воювати

Та на рідній Батьківщині господарювати.

В гурті працюємо, в гурті співаємо,

Разом з братами свята зустрічаємо.

В горі ми разом, ми разом в любові.

Будьмо щасливі усі й здорові!

 

Звучить козацький марш. Всі учасники залишають стадіон.

 

Ведуча:      Шановні друзі, наше свято продовжується. До вашої уваги ігрові розважальні програми, ви зможете також взяти участь. Запрошуємо всіх! З радістю чекаємо на вас.

Комунальна установа

«Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи»

Полтавської обласної ради

 

 

 

 

 

 

 

 

«Розквітай же, рідна українська мово!»

(на допомогу працівникам клубних закладів -

примірний сценарій тематичного вечора)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полтава – 2016

 

 

 

 

 

 

 

 

«Розквітай же, рідна українська мово!»

(на допомогу працівникам клубних закладів -

 примірний сценарій тематичного вечора)

 

Сцена прикрашена квітами, рушниками. У центрі на заднику сцени слова «О слово рідне, що без тебе я!». ( Д. Павличко).

На сцену виходять ведучі.

ВЕДУЧИЙ: Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню! Скільки в тобі доброти і лагідності, мудрості земної, закладеної ще славними волелюбними предками.

Коли до серця крадеться тривога,-

За долю України я боюсь,-

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей...

О Боже мій, Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.

І в світлий день пришестя, день майбутній

Вкраїні Царство Щастя приготуй.

Коли до серця крадеться тривога,-

За долю України я боюсь,-

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

ВЕДУЧА: Мова - це той інструмент, який єднає націю, народ в єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.

ВЕДУЧИЙ: Ми переконані, що тут зібралися справжні українці, шанувальники рідного слова, знавці бездонної скарбниці нашого фольклору, української пісні.

(Номер худ. самодіяльності, виконується пісня «Мово рідна моя, не мовчи»

сл. Н. Красоткіна, муз. Н. Красоткіна).

ВЕДУЧА: Тож запрошуємо всіх вас на свято української мови, яка є міцним корінням нашої вічно-живої культури.

ВЕДУЧИЙ: Наш земляк, відомий український письменник Панас Мирний писав:«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування».

ВЕДУЧА: У світі існує понад тисяч мов. Кожна мова неповторна. Як не існує веселки без різнобарв’я кольорів, так не існує людства без барвистого вінка мов, однією з кращих квіток якого є наша українська мова - державна мова України.

(Ведучі залишають сцену).

(Номер художньої самодіяльності, виконується пісня «Моя Україна»

сл. Рибчинського, муз. Н. Петраша).

(Виходять учні-читці).

 

 І - учень:

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має…

ІІ - учень:

У тій мові ми співали,

В ній казки казали,

У тій мові нам минувшість

Нашу відкривали…

ІІІ - учень:

Мова кожного народу

неповторна і - своя;

в ній гримлять громи в негоду,

в тиші - трелі солов’я.

ІV - учень:

На своїй природній мові

І потоки гомонять;

Зеленклени у діброві

По-кленовому шумлять.

V - учень:

Солов’їну, барвінкову,

Колосисту - на віки -

Українську рідну мову

В дар мені дали батьки.

VІ - учень:

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас, -

Бо ж єдина - так, як мати, -

Мова в кожного із нас.

  (Учні залишають сцену)

  (Виходять ведучі)

ВЕДУЧИЙ: Золота струна мови - символ таланту, краси і добробуту народу. Вона піснею бринить у його душі, барвисто квітує на рушниках та килимах, дивує вигадливістю кольорових мініатюр на писанках, але найголосніше озивається в пісні.

  (Номер художньої самдіяльності, виконується пісня «Наша мова»

сл. Ю.Рибчинського, муз. І. Демарів).

ВЕДУЧА: Як чудово, коли народ зберігає свою мову. Адже мова - це показник існування нації. Поки існує мова, існує народ. У різних куточках світу лунає сьогодні українська мова. Де б не проживали представники української діаспори: в Німеччині чи Австралії, Сполучених Штатах Америки чи в Канаді,- скрізь вони утворюють свої національні осередки, відкривають українські школи, випускають українську пресу, передають із покоління в покоління рідну мову, аби не загубився український родовід серед інших національностей. На весь світ стало відомим ім’я Петра Яцика, українського мецената з Канади, який започаткував проведення Міжнародного конкурсу знавців української мови, спрямованого на пропаганду і підтримку розвитку української мови.

  

 (Номер художньої самодіяльності, виконується пісня «Рідна мово»

сл. Г. Вієру, муз. П. Дворського).

ВЕДУЧИЙ: І як боляче усвідомлювати, що ми, живучи на своїй, Богом нам даній землі, в час, коли постала, як благословення Боже, вимріяна Шевченком незалежна Україна, в час, коли ми маємо здійснювати мрію Кобзаря -об’єднатися в одну велику сім’ю, ім’я якій - українська нація, все ще зрікаємося мови наших пращурів, а значить, і свого національного коріння. Нерідко ще зустрічаються такі люди, як у гуморесці Павла Глазового «Кухлик».

   (Учасник худ. самодіяльності читає гумореску).

   (Виходять ведучі).

ВЕДУЧА: Історiя кожного народу має героїчні й трагiчнi, щасливi й нещаснi сторiнки. На долю України випали великi поневіряння: турецько-татарськi орди, польськi феодали, росiйський царизм хотіли поневолити наш народ. Забороняли мати власну iсторiю, культуру, мову.

Ведучий:

Мово рідна! Мово невмируща!

Нездоланна в просторі віків!

Ти потрібна нам, як хліб насущний,

Як дарунок вічний прабатьків.

Знаю: вороги не раз топтали

Нашу мову упродовж віків,

«Рідні» доморощені вандали

Поклонялись мові чужаків.

...Той, хто рідну мову забуває,

Всіх продасть: і матір, і дітей.

Той Вітчизни рідної не має

І повагу втратить у людей.

ВЕДУЧА: Почуйте, друзі, крик згорьованої душі україн­ських поетів, зойк їх зраненого серця, відчуйте їх болі у своїй душі - і згадайте, що ми українці, нащадки козацького роду, а не хохли без роду і племені.

      (Учасник художньої  самодіяльності читає вірш Ю. Шкрумеляка «Молитва     за рідну мову»).

ВЕДУЧА: Українська література має свою могутню класику визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського. Золоту скарбницю рідної мови збагатили відомі майстри художнього слова - українські письменники: Ліна Костенко, Василь Симоненко,  Олесь Гончар, Павло Загребельний, Дмитро Павличко, Іван Драч, а також наші земляки Борис Олійник, Олександр Білаш, Михайло Шевченко, Дмитро Луценко. Прислухаймось до чарівних звуків, материнської лагідності і доброти, мудрості земної, втілених у поетичне слово.

     (Учасники художньої  самодіяльності виконують пісню «Рідна мати моя»

сл. А. Малишка муз. П. Майбороди)

 ВЕДУЧИЙ:  Мова - це показник культури людини. Недаремно говорять: «Заговори, щоб я тебе побачив». Зречення рідної мови в наслідку призводить не тільки до мовної деградації, а й до самознищення особистості.

Не грайся словом. Є святі слова,
Що матері з доріг вертають сина.
Спіши до неї, доки ще жива,
Допоки розум і допоки сила.
Знайди те слово - вічне і земне.
За часом час нам світ перестилає.
Минуще все. Лиш слово не мине
І та любов, що смертю смерть долає.

ВЕДУЧА: Українська мова створила українську народну пісню. Вона піднесла мову до чарівних висот, розкривши все її багатство і красу. Мабуть, не існує такого куточка Землі, де б не лунала українська пісня.

ВЕДУЧИЙ: Таких чудових пісень, цих перлин світового мелосу український народ витворив тисячі, а якщо точніше - більше 300 тисяч. У народних піснях, на витворах красного письменства од віків стугонить висока ідея глибокої синівської любові до рідного краю, до неньки -України. Народна ж пісня жива доти, доки жива її першооснова - мова.

(2-3 твори у виконанні фольклорного колективу).

ВЕДУЧА: Тож плекаймо чудовий сад української мови, донесений до нас із глибини віків. Шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка. Нехай вона стане мовою наших дітей і онуків, мовою наших нащадків, щоб не зникла Україна, не зник великий материк у слов’янському морі.

ВЕДУЧИЙ: Сьогодні ще актуальніше звучить голос нашого відомого поета Василя Симоненка «Без мови, без святості душі, без думки про завтрашній день немає громадянина».

   (Учасниця художньої самодіяльності виконує пісню «Звучи, рідна мово»

сл. А. Демиденка муз. О.Семенова.

   (Виходять ведучі).

ВЕДУЧА:      Будь прихильною, Матінко Божа!

                        Жити праведно в світі навчи!

                        Щоб світила нам зірка погожа.

                        Мово рідна моя, не мовчи!

ВЕДУЧИЙ:   Матір Божа, свята і єдина,

                        Дай нам щастя, любові й тепла!

                        Щоб квітуча моя Україна

                        Рідну мову, як стяг, підняла!   

ВЕДУЧА: Ось і добігає кінця наше свято.

ВЕДУЧИЙ: Та знаємо ми - українці - велика родина,

                        І мова, і пісня у нас солов’їна.

     (На стишеному фоні пісні «Україна» на сл. та муз. І. Федишин).

Ведуча: На все добре, до нових зустрічей!

 

Матеріал підготувала методист

відділу культурно-освітньої роботи

та організації дозвілля                                                                                     Л.О. Ткач

 

Використана література та інтернет – джерела

1.Барабаш О.Д., Калуська Л.В., Яновська О.В.   Свята і розваги навчально – методичний посібник. Освіта, 1995.- с.103-105.

2. Красовнидський М.Ю.  Виховна робота в школі. Освіта, 1992.

3. Цибульська Б. Моїй Україні: збірка поезій.

4. Українські пісні - Електронний ресурс: http://www.pisni.org.ua/songlist/