Методичні рекомендації на допомогу учасникам обласного огляду-конкурсу на ідентифікацію та визначення місцевого елемента нематеріальної культурної спадщини «Народні джерела Полтавщини»

ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА

"ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ

ТА КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ"

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Методичні рекомендації

на допомогу учасникам

обласного огляду-конкурсу на ідентифікацію

та визначення місцевого елемента нематеріальної культурної спадщини

«Народні джерела Полтавщини»

ПОЛТАВА

2019

Укладачі методичних рекомендацій на допомогу учасникам обласного огляду-конкурсу на ідентифікацію та визначення місцевого елемента нематеріальної культурної спадщини «Народні джерела Полтавщини»:

- директор комунальної установи «Обласний Центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради, аспірант кафедри педагогічної майстерності та менеджменту імені І.А. Зязюна Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, член Національної Всеукраїнської музичної спілки – Дмитро Олександрович Соколов;

- завідувач відділом культурно-масової, виставкової та видавничої роботи, розвитку декоративно-ужиткового, образотворчого мистецтва комунальної установи «Обласний Центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради, аспірант кафедри основ виробництва та дизайну Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України – Наталія Олександрівна Свиридюк.

ПЕРЕДМОВА

В сучасному суспільстві відбуваються важливі зміни, пов’язані з світовим процесом глобалізації. Світ вступає в нову реальність, під її тиском зникають мови, забуваються і втрачаються традиції, локальні культури знаходяться на межі зникнення, а то й зовсім зникають. На щастя, зараз з’явилося усвідомлення, що поряд зі збереженням зримих культурних надбань людства (наприклад, пам’яток архітектури), необхідне збереження і «невидимої», на перший погляд, спадщини. Адже саме нематеріальна культурна спадщина: музика, ремесла, звичаї, обряди, повір’я, казки – є найважливішою ланкою національного коду.

Нематеріальна культурна спадщина дає змогу осягнути все багатство і розмаїття духовної культури людства і водночас – унікальність та цінність кожної локальної культури, яка є виразником «душі» народу, його світогляду, багатовікового досвіду, знань і вмінь. Народ існуватиме доти, доки в його середовищі буде зберігатися й розвиватися його культурне надбання.

2003 рік знаменний прийняттям ЮНЕСКО Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини, яка виявилася важливим етапом в еволюції міжнародної політики у сфері збереження світової культурної спадщини, оскільки уперше міжнародна спільнота отримала механізми, що дозволяють ідентифікувати, передавати та підвищувати цінність форм вираження нематеріальної спадщини з одночасним стимулюванням міжнародного співробітництва та допомоги.

У 2008 році відповідно до Закону України №132 – VI до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО приєдналась Україна. Згідно Наказу №1521 від 14 грудня 2012 року було засновано Національний перелік Нематеріальної культурної спадщини України та внесені перші елементи.

Зберегти багатство народної культури українців – основу нематеріальної культурної спадщини великої європейської нації – сьогодні є одним з пріоритетних завдань Міністерства культури України. З метою виконання зобов’язань в рамках імплементації Конвенції у 2015 році Український центр культурних досліджень (УЦКД) визначено органом, який уповноважено на науково-методичне забезпечення реалізації Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини.

Ключовим етапом для збереження автентичної культури України є виявлення, дослідження та поширення інформації про елементи нематеріальної культурної спадщини та створення місцевих переліків віднайдених локальних об’єктів нематеріальної культурної спадщини з перспективою їх просування у регіональний та національний реєстри.

Обласний огляд-конкурс на ідентифікацію та визначення місцевого елемента нематеріальної культурної спадщини «Народні джерела Полтавщини», що проводиться 2019 року Комунальною установою «Обласний центр народної творчості та культурно освітньої роботи» Полтавської обласної ради, покликаний виявити та зберегти перлини національної культури нашого краю. Огляд-конкурс проводиться у лютому-грудні 2019 року у два етапи: I етап – місцевий – лютий-жовтень; II етап – заключний – листопад-грудень;

Методичні рекомендації розроблені відповідно до Положення про обласний огляд-конкурс на ідентифікацію та визначення місцевого елемента нематеріальної культурної спадщини «Народні джерела Полтавщини».

Успіхів вам і перемог, шановні дослідники та зберігачі самобутніх і яскравих елементів НКС!

Директор

Комунальної установи «Обласний

Центр народної творчості та

культурно-освітньої роботи»

Полтавської обласної ради (підписано) Д.О. Соколов

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕНННЯ

Для забезпечення дієвості та результативності конкурсного процесу слід виважено поставитися до вирішення організаційних питань щодо його методичного та практичного супроводу.

Перед початком роботи з виявлення елементів нематеріальної культурної спадщини (НКС) обов’язково слід ознайомитися з основними визначеннями, положеннями та важливими принципами діяльності Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини (2003). Український переклад доступний на офіційному сайті Верховної ради України (https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_d69). Цей документ містить основні визначення, положення та засадничі принципи діяльності в царині збереження та популяризації нематеріального культурної спадщини, якими варто послуговуватися і при організації роботи на місцевому рівні. «Нематеріальна культурна спадщина, – йдеться в документі, – це звичаї, форми представлення і вираження, знання і навички, – а також пов’язані з ними інструменти, предмети, артефакти і культурні простори, – визнані співтовариствами, групами і, в деяких окремих випадках особами в якості частини їх культурної спадщини». Тут і далі термін «співтовариства» («громади», «спільноти») вживається у значенні групи людей, які мешкають на одній території та відчувають свою культурну спільність (мешканці одного села, міста, регіону або його частини, країни тощо).

Важливо ознайомитися з документами стосовно імплементації Конвенції можна ознайомитися на сайті Міністерства культури України (http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/officialcategory?cat_id=245154164).

Елементи НКС, що подаються на огляд - конкурс повинні відповідати таким критеріям:

- представляти принаймі одну галузь НКС, визначену конвенцією;

- представляти традиційну українську культуру або традиційні культури національних меншин, що проживають на території області;

- визнаватися спільнотами або групою осіб як їх НКС;

- пройти процес передання від покоління до покоління ;

- застосовуватися на практиці(функціонувати);

На огляд конкурс не можуть подаватися елементи НКС, які:

- можуть спричиняти шкоду життю і здоровью людини;

- спрямовані на розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі;

- є об’єктами авторського права та \або мають запатентовану назву.

Терміни вживаються в такому значенні:

елемент нематеріальної культурної спадщини (елемент НКС) – форма вираження нематеріальної культурної спадщини, що передається від покоління до покоління, постійно відтворюється спільнотами та групами і проявляється, зокрема, в усних традиціях, виконавському мистецтві, звичаях, обрядах, святкуваннях, знаннях і практиках, що стосуються природи та Всесвіту, навичках, пов’язаних із традиційними ремеслами (народними художніми промислами), виховними й освітніми традиціями тощо;

життєздатність елемента НКС – такий стан функціонування елемента НКС, який не містить ризиків для безперервної передачі цієї спадщини від покоління до покоління;

ідентифікація елементів НКС – виявлення, дослідження, фіксація на електронних носіях інформації елементів НКС, створення і ведення їх переліків;

місцевий перелік елементів НКС – інформаційна база, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік і доступ до інформації щодо наявних у межах адміністративно-територіальної одиниці елементів НКС з метою їх охорони;

носій нематеріальної культурної спадщини – окрема особа або група(и) осіб, які є носіями та зберігачами знань про елементи НКС і відтворюють їх;

облікова картка елемента НКС – документ, що містить відомості про елемент НКС та визначає заходи з його охорони;

охорона елемента НКС – система заходів, вжитих з метаю забезпечення життєздатності елемента НКС, що включає його ідентифікацію, документування, дослідження, збереження, захист, популяризацію, підвищення його ролі та передання наступним поколінням, а також відродження різних аспектів такої спадщини;

лист-згода носіїв на включення елемента НКС до Національного переліку – документ що засвідчує дозвіл носіїв елемента НКС на винесення традиції, якою вони володіють, до Національного переліку Згода носіїв, авторів – допоміжний матеріал, який є невід’ємною частиною Облікової картки елемента нематеріальної культурної спадщини України на публічне використання аудіо- фото- та відео- матеріалів елемента нематеріальної культурної спадщини.

Термін «Нематеріальна культурна спадщина», проявляється у таких галузях:

a) усних традиціях та формах вираження, зокрема в мові як носії нематеріальної культурної спадщини, що включають:

сучасні жанри фольклору, що збереглися, поділяються на дві великі групи: поетичні жанри й прозові жанри. До поетичних відносять билини, думи, історичні пісні, балади, ліричні пісні, обрядові пісні, частівки, коломийки. Прозові жанри, у свою чергу, поділяються на казкову (казки, анекдоти, притчі, небилиці) і неказкову прозу. Неказкова проза представлена легендами,переказами, народними оповіданнями і бувальщинами;

малі фольклорні жанри: прислів’я, прикмети, приказки, прокльони,

вітання, афоризми, побажання, каламбури, тости, загадки, прощання;

дитячий фольклор: для дітей (колискові пісні, забавлянки, пестушки, утішки, небилиці) дітей (заклички, лічилки, дражнилки, мирилки, страшилки,скоромовки).

Найбільш перспективний пошук елементів нематеріальної культурної спадщини серед таких жанрів як обрядова лірика, частівки, легенди й перекази, пов’язані з походженням місцевих географічних об’єктів і назв, розповіді, малі прозові жанри й казки. При цьому слід фіксувати на диктофон, а потім розшифровувати, різні варіанти виконання фольклорних творів, тому що усна передача й варіативність виконання невід’ємні властивості фольклору.

b) виконавському мистецтві, що включає:

елементи, які пов’язані з виконавськими мистецтвами – пісні, пов’язані народними театралізованими виставами, танцями, ритуальними дійствами.

c) звичаях, обрядах, святкуваннях, що включають елементи, які пов’язані зі звичаями й обрядами. Під звичаєм розуміють стереотип побутової поведінки, а під обрядом стереотип сакралізованої поведінки. Обряди класифікують за декількома ознаками:

- календарні, що повторюються з певною періодичністю в строго встановлений термін календаря (новорічна обрядовість, обряди проводів зими,зустрічі весни, весняного й осіннього рівнодення, православні свята). Календарні обряди були самою масовою ритуальною дією, що припускали досить складний розподіл ролей між учасниками, що й включали всі види народного мистецтва. Саме ця категорія обрядів перервала свою традицію в першій половині XX ст., а наприкінці цього сторіччя була відтворена багато в чому зусиллями національної інтелігенції. У регенерованих варіантах обрядів споконвічні елементи сполучаються з новаціями, і саме вони можуть стати елементами нематеріальної культурної спадщини;

- обряди спадковості, або сімейна обрядовість (породільна, хрестинна, весільна, погребально-поминальна, ініціації, тобто посвята в стан дорослих).

- виробничі обряди, що супроводжують господарські заняття, процесс виготовлення речей, готування їжі, ремесла тощо.

У традиційній культурі кожний трудовий процес мав ритуальне оформлення, що мав чітку регламентацію одних дій і заборона інших. У готуванні їжі (склад, характер обробки й приготування продуктів, використання при цьому знарядь праці й посуду), землеробстві (визначення строку посіву, висадження й збирання рослин, замовляння-обереги), на полюванні (заборони на певні дії перед виходом, у лісі, дії при полюванні звіра, його оброблення й транспортування) та інші виробничі технології, при яких можливе виявлення ритуальних елементів, що підпадають під елемент нематеріальної культурної спадщини. При характеристиці обрядів слід описувати час і місце проведення, кількість і склад учасників, їх рольові функції й костюми, обрядові дії і їх символіку з погляду виконавців, атрибутику і її семантику, виходячи із трактування учасників, кулінарні блюда й напої, особливо фіксувати елементи фольклору, музичний супровід і інструменти.

d) знаннях та практиці, що стосуються природи та всесвіту;

Складова Всесвіту, пов’язана з місячним циклом. Ключова категорія обрядовість, з елементами ритуалу. Календарні свята та обряди – найдавніша обрядовість, корінням своїм вона сягає первісних, язичницьких вірувань. Свята і обряди календарного циклу регламентували всі сфери життя українського селянина – виробничу, суспільну, сімейну, а головна їх мета – відвернути стихійне лихо, вплинути на врожайність. До складу річного аграрного кола входили зимові, весняні, літні та осінні свята, обряди і звичаї, наприклад, такі свята як Купала, Юрія, Борозни. Народні прикмети.

e) традиційних ремеслах що включають елементи, пов’язані з народними промислами й ремеслами. Мова йде про технологію виготовлення виробів, тобто строго певної послідовності дій і їх характер. Оригінальність технології багато в чому обумовлена визначальними господарськими заняттями для даної території. Найконсервативнішим із елементів народної культури є їжа, тому технологія приготування традиційних блюд, може виявити чимало елементів нематеріальної культурної спадщини. До своєрідних індикаторів народної культури відносяться іграшки. Вони мають як національні, так і регіональні особливості.

При описі технології виробництва слід докладно фіксувати послідовність операцій і їх зміст із обліком усього виробничого циклу (заготовка сировини, способи обробки, використані інструменти, додаткові матеріали, техніки декоративної обробки, утилітарні й сакральні функції предмета).

Переліки елементів складають, щоби презентувати культурне надбання тієї чи іншої спільноти, звернути увагу на проблему його збереження, заохоти до глибшого пізнання традиції. Будь-яка культурна практика може вважатися елементом нематеріальної культурної спадщини та бути внесеною до відповідних переліків, якщо вона:

а) належить до нематеріальної культурної спадщини (див. визначення в Конвенції);

б) є на даний момент «живою» (не допускається використання практик, які побутували в давнину, проте сьогодні не відтворюються);

в) передається з покоління в покоління в родині та/або засобами неформальної освіти (гуртки, клуби за інтересами, аматорські колективи тощо);

г) є важливою частиною життя спільноти та визнається її членами як така.

З метою забезпечення належної організації та проведення І етапу огляду-конкурсу методичним службам районів і міст області, методистам базових клубних установ територіальних об’єднаних громад рекомендуємо:

- перед початком роботи обов’язково слід ознайомитися з основними визначеннями, положеннями та важливими принципами діяльності в царині збереження та популяризації нематеріального культурної спадщини, визначеними Конвенцією про охорону нематеріальної культурної спадщини, якими варто послуговуватися при організації роботи на місцевому рівні;

- під час проведення заходів з підвищення кваліфікації кадрів включити до тематичного плану навчальних занять питання з нормативно-правового врегулювання охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини (НКС), ознайомити клубних працівників з даними методичними рекомендаціями;

- активізувати роботу з працівниками клубних закладів у напрямку виявлення елементів НКС місцевого рівня;

- активно сприяти залученню до співпраці представників інших організацій та установ або зацікавлених осіб, які працюють безпосередньо в напрямку дослідження, збереження, відтворення та популяризації НКС;

- ініціювати проведення інформаційно-освітніх та культурно-мистецьких заходів, акцій тощо, особливо для дітей, підлітків та молоді з метою популяризації НКС;

- сприяти активному обміну кращими практиками і досвідом роботи аматорських колективів відповідного напряму діяльності, майстрів та умільців під час проведення організаційно.

ПОШУК ЕЛЕМЕНТІВ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

ТА ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ДО КОНКУРСУ

Нематеріальна культура – продукт діяльності будь-якої спільноти: і малої, як, наприклад, сільська громада, і такої великої, як, скажімо, населення регіону. Тому ситуація, коли елементи нематеріальної культурної спадщини цілком відсутні на тій чи іншій території, населеній людьми, неможлива в принципі. Труднощі, які можуть виникнути під час збору й обробки інформації про них, найчастіше пов’язані з вибором кута зору та частково нечітким розумінням поняття. Наприклад, рушник, що зберігається у музеї чи у майстрині або в бабусиній скрині – це не є елементом НКС. А ось технологія ткацтва, традиційна орнаменталістика його вишивки, яка й до сьогодні використовується місцевими майстринями, – це можна вважати елементом НКС.

Логічно почати роботу виявлення елементів нематеріальної культурної спадщини з невеликої історичної розвідки та підбору архівних матеріалів. Рекомендуємо звернутися за довідкою до музеїв місцевого рівня, опрацювати архів районної газети та місцеві архіви.

Елементом нематеріальної культурної спадщини може бути культурна практика носіями якої були щонайменше три покоління місцевих мешканців.

Використовуйте різноманітні підходи до збору й опису елементів (елементом нематеріальної культурної спадщини може вважатися практично будь-який обряд або господарський звичай, якщо він є важливою частиною життя спільноти: випікання хліба, приготування алкогольних напоїв, місцеві традиції будівництва, поховальна чи весільна обрядовість тощо).

Важливим напрямком роботи є також опитування місцевих мешканців. Збираючи усні свідчення, не забувайте фіксувати, від кого і коли ви їх отримали. Інформацію слід записувати на окремому аркуші з одного боку і паспортизувати. У паспорті має бути вказано: а) від кого записана інформація про елемент НКС - прізвище, ім’я, по-батькові; б) національність носія елемента НКС; в) рік народження чи просто вік; г) місце народження; д) освіта; е) професія; ж) місце запису (назва села, району, області) – бажано точну адресуносія елементу; з) ким записана інформація (ініціали і прізвище збирача); і) дата запису.

Не ставте собі за мету знайти виключно унікальні культурні практики, які побутують лише у вашому селі чи районі. Описуючи елемент, намагайтеся продемонструвати його локальну специфіку, що характерно саме для вашого району, міста, села.

Слідкуйте, аби назва елементу відображала його суть та вказувала на територію поширення (село, місто, район).

Розглядайте елемент у загальному контексті, як важливу частину життя громади (однак, уникайте занадто широких формулювань, зосереджуйтеся на конкретному прояві культурного життя громади).

Труднощі можна легко подолати, якщо від самого початку уважно ознайомитися з критеріями, за якими буде проходити конкурсний відбір.

Критерій: історична, культурна і мистецька значущість представленого елемента нематеріальної культурної спадщини.

Варто пам’ятати, що головною умовою належності елемента до нематеріальної культурної спадщини є його живе побутування та наявність безперервного зв’язку між поколіннями. При цьому елемент має передаватися від бабусі до онуків щонайменше протягом п’ятдесяти років. У цьому полягає його життєздатність. Не слід також нехтувати тими елементами НКС, які нині ще побутують у житті старшого покоління, але з будь-яких причин не наслідуються молоддю. Такі елементи належать до «групи ризику», перебуваючи під загрозою зникнення. Вони можуть стати повноцінною частиною живої нематеріальної культури нашого регіону за умови налагодження зв’язку між поколіннями. Проте, насамперед, варто звернути увагу на ті елементи НКС, які міцно закріпилися здавна у житті і побуті населення, пройшовши своєрідний «природний відбір».

Критерій: повнота, наукова достовірність та якість опису поданого елементу нематеріальної культурної спадщини;

Опис елементу НКС можна подати у вигляді статті або нарису. Для написання радимо використати публіцистичний стиль мовлення, який характеризується точністю, послідовністю, логічністю викладення провідних тез разом з їхнім емоційним забарвленням. Опис елементу нематеріальної культурної спадщини має містити відповіді на такі питання:

- Що конкретно являє собою елемент?

- На якій території поширений?

- Чи має якісь локальні особливості?

- Яке його місце в житті спільноти?

- Які основні етапи виробничого процесу (якщо йдеться про ремесло або господарську практику) чи послідовність дій (якщо мова про обряд або звичай)?

- Які матеріали, інструменти та інші засоби задіяні у процесі?

- Коли і як виник данний елемент НКС?

- Чи існує місцева легенда про його походження?

- Яких змін зазнав з часом?

- Наскільки дана культурна практика поширена нині?

- Хто і як задіяний у її відтворенні?

- Як відбувається процес передачі між поколіннями?

- Які заходи з популяризації елементу відбуваються в селі, місті, районі?

- Чи існує загроза його існуванню?

- Чим вона зумовлена? Які охоронні заходи є доцільними та бажаними для громади?

- Чи може даний елемент яскравим символом (брендом, візитівкою) території громади у майбутньому?

При підготовці статті (нарису) слід врахувати такі вимоги:

- текст має бути викладений українською мовою;

- гарнітура шрифту – Times New Roman;

- кегль шрифту (розмір) – 14;

- міжрядковий інтервал – одинарний;

- абзац – 1,25 см;

- розташування тексту – вирівнювання по ширині.

Критерій: наповненість програми по збереженню і розвитку елементу нематеріальної культурної спадщини;

Зазначаються заходи , які проведені та плануються провести для забезпечення життєздатності елемента, рівень залучення до них членів громади, носіїв елемента: ідентифікація, документування, дослідження, збереження ,захист, популяризація, передання наступним поколінням, інші заходи.

Критерій: наявність та якість підтверджуючих ілюстративних матеріалів: фото-, відео-, аудіо матеріалів.

Фото

Цифровий формат (кращий варіант)

- Носій: CD або DVD

- Розподільча спроможність: горизонтальні та вертикальні виміри: >=1800 пікселів або друкований формат 300 dpi, мінімальний розмір 15х20 см чи 6х8 дюймів

- Формат: RAW, TIFF, JPG (мінімальна компресія) або PNG (мінімальна компресія)

Друковані фото

- Носії: фотопапір (не використовуйте звичайний папір)

- Розподільча спроможність: друкований формат – не менше 300 dpi, мінімальний розмір 15х20 см чи 6х8 дюймів

Відеозапис:

- Носії: DVD, DV, MiniDV, DVCAM, digital betacam, DVCPRO

- Розподільча спроможність: мінімальний розмір = 720x576 (PAL) або 720x480 пікселів (NTSC)

- Формат: DVD, dv, Mpeg1, Mpeg2, theora

Аудіозаписи:

- Носій: CD або DVD

- Розподільча спроможність: 16 bits, 44.1 кгерц, стерео

- Формат: CD Audio (сумісний з hi-fi), wav, ogg vorbis

Карти:

- Носій: CD або DVD

- Формат: будуть прийматися тільки електронні версії карт. Допустимі формати: SHP (Shapefile), PDF, PSD, EPS, GIF, PNG

Книжки:

Книжки чи зібрання текстів вітаються (не більше трьох), але вони мають безпосередньо стосуватися елементів спадщини, що номінується.

Всі матеріали, що подаються на конкурс, підпорядковуються головній меті – якомога повніше продемонструвати елемент НКС. А тому між статтею (нарисом), мультимедійною чи відеопрезентацією та іншими підтверджувальними матеріалами має спостерігатися тісний та логічний зв’язок.

Разом із презентаційним матеріалом подаються:

Заявка на участь в огляді-конкурсі та письмова згода на обробку персональних даних (відповідно до чинного законодавства). Для правильної підготовки та заповнення цих документів радимо переглянути зразок заповненої заявки
(Додаток 1);

Заповнена облікова картка на елемент нематеріальної культурної спадщини України ( Додаток 2);

Лист згода носіїв про передачу авторських прав на використання Фото- та відео матеріалів елемента нематеріальної культурної спадщини.(Додаток 3);

фото- (не менше 10), відео- (за потребою) та аудіо- (за потребою) матеріали, які безпосередньо висвітлюють пошуково-дослідницьку роботу з елементу нематеріальної культурної спадщини, що подається на конкурс. Подані фото-, відео- та аудіоматеріали повинні супроводжуватися докладним описом;

мультимеедійна/відео презентація про елемент нематеріальної спадщини представлений на огляд-конкурс.

Нижче наведені приклади елементів нематеріальної культурної спадщини, характерних для Полтавської області. Підкреслюємо, що даний перелік орієнтовний, не є повним і вичерпним.

1. Традиція колористики та технології виконання гадяцької вишитої сорочки, місто Гадяч Полтавської області.

2. 2.Традиційне перебірне ткацтво Полтавщини.

3. Традиція орнаменту «Дерево життя» в рушниках Полтавщини.

4. Технологія виготовлення воскованих весільних вінків Полтавської області.

5. Традиція вирощування та переробки конопель.

6. 6.Традиція обрядового дійства «весільне гільце».

7. Технологія виготовлення хліба на заквасці з хмелю.

8. Техніка плетіння з природних матеріалів: рогозу, міста Лубни Полтавської області.

9. Традиційна технологія приготування страв ( борщ з «вушками», молочний кисіль,узвар, «затірка», вергуни, гарбузові страви тощо).

10. Обрядове печиво («дивень», різдвяні пряники, пташки).

11. Традиція випікання обрядового хліба.

12. Пісенна традиція конкретного села, міста, району.

13. Традиція хатнього настінного розпису.

14. Традиція розпису хатніх скринь. Малювання.

15. Традиційна технологія лозоплетіння.

16. Технологія виготовлення вишитих килимів.

17. Художнє різьблення.

18. Традиція писанкарства.

19. Традиція лемківського писанкарства с. Лютенські Будища, Зіньківського району.

20. Традиція малювання народної картини.

21. Традиція фарбування рослинними барвниками.

До уваги!!!

Для вирішення будь-яких питань стосовно реалізації цього проекту можна скористатися наступними контактами Організатора:

Електронна адреса, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

службовий телефон (0532) 56-94-23

Список використаних джерел:

Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини

[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_d69

Громадське обговорення проекту Закону України «Про нематеріальну культурну спадщину» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245052199&cat_id=24 4909847

Методичні рекомендації зі збору й обробки елементів нематеріальної культурної спадщини [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.cultura.kh.ua/ru/activities/projects/intangible-cultural-heritage/documents/4427-metodichni-rekomendatsiyi-zi-zboru-j-obrobki-elementiv-nematerialnoyi-kulturnoyi-spadschini

Бойко А. М. Український рушник: засіб національного виховання і витвір народного декоративно-ужиткового мистецтва (на прикладі полтавського вишиваного рушника): навчально-методичний посібник / А.М. Бойко, В.П. Титаренко. - Полтава: Верстка, 1998. - 72 с.: іл.

Борисенко В. К. Весільні звичаї та обряди на Україні: (історико-етнографічне дослідження) / В. К. Борисенко. - К.: Наукова думка, 1988. - 192 с.: іл.

Відроджені скарби Полтавщини: живопис, графіка, метал, кераміка, тканини: каталог виставки творів із фондів Полтавського краєзнавчого музею та Полтавського художнього музею (галерея мистецтв) ім. М. Ярошенка, відреставрованих художниками-реставраторами Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України у межах проекту "Реставрація без кордонів". - Полтава: [б. и.], 2009. - 36 с.: іл

Волкова Г. "А над світом, гляньте, а над світом українська вишивка цвіте": вишивку "білим по білому" включили до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини. Це означає, що відтепер це справжнє диво наших майстринь перебуває під захистом держави / Г. Волкова // Зоря Полтавщини. - 2017. - 15 жовт. - С. 13.: фот.

Грибан Г.П. Гортаючи сторінки історії Полтавщини / Г.П. Грибан, В.Ф. Халимон. - Полтава: Дивосвіт, 2016. - 446 с.: іл.

Кара-Васильєва Т.В. Полтавська народна вишивка / Т.В. Кара-Васильєва. - К.: Наукова думка, 1983. - 135 с.: іл.

Лещенко Н. Українська культура: свята; традиції; обряди / Н. Лещенко, Р. Павлюк. - Х.: Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2015. - 192 с.: іл.

Народне декоративно-ужиткове мистецтво Полтавщини / В. Д. Годзенко [та ін.]; Полтавська обласна державна адміністрація. - Полтава: б. в., 2007. - 40 с.: іл.

Полтавіка. Полтавська енциклопедія: у 12 т. / Центр дослідження історії Полтавщини Полтавської обласної ради; ред. О. А. Білоусько. - Полтава: АСМІ, 2009 - .

Т. 9: Образотворче і декоративне мистецтво, Кн. 1: А - Л. - 2015. - 760 с.: іл.

Т. 9: Образотворче і декоративне мистецтво, Кн. 2: М - Я. - 2015. - 864 с.: іл.

Полтавська область: Природа. Населення. Господарство: Географічний та історико-економічний нарис / ред. К. О. Маца. - 2-е вид., доп. і перероб. - Полтава: Полтавський літератор, 1998. - 335 с.

Полтавщина: Природа. Традиції. Культура / уклад. О. А. Білоусько. - Полтава: Оріяна, 2007. - 104 с.: іл.

Рахно К. Ю. Перунове полум'я: міфологія та обрядовість слов'янських гончарів: монографія / К. Ю. Рахно. - Полтава: АСМІ, 2012. - (Українські керамологічні студії).

Сахно Н. Гільце у весільній обрядовості Полтавського регіону / Н. Сахно // Полтавський краєзнавчий музей. Збірник наукових статей: маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток. - Полтава: Дивосвіт, 2011. - Вип. VІ. - С. 359-372.

Сахно Н. Народний фольклор Полтавщини про сорочку в селянському побуті та обрядах / Н. Сахно, М. Пісцова // Полтавський краєзнавчий музей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам'яток: збірник наукових статей / Управління культури Полтавської облдержадміністрації, Полтавський краєзнавчий музей ім. Василя Кричевського. - Полтава: Дивосвіт, 2016. - Вип. 11. - С. 247-264.

Титаренко В. П. Українська народна вишивка у творах полтавських майстринь: монографія / В. П. Титаренко. - Полтава: Інарт, 2008. - 212 с.: іл.

Ханко В. М. Енциклопедія мистецтва Полтавщини : в 2-х т. / В. М. Ханко; НАН України, Ін-т історії України, Центр культурологічних студій. - Полтава: АСМІ; К.: О. Ханко, 2014 - .

Т. 1: А - Л. - 2014. - 504 с

Ханко В. М. Енциклопедія мистецтва Полтавщини: в 2-х т. / В. М. Ханко; НАН України, Ін-т історії України, Центр культурологічних студій. - Полтава: АСМІ; К.: О. Ханко, 2014 - .

Т. 2: М - Я. - 2015. - 436 с.: іл.

Ханко В. М. Полтавщина: плин мистецтва, діячі: мистецтвознавчі праці / В. М. Ханко. - К.: О. Ханко, 2007. - 512 с.: іл.

ДОДАТОК 1

ЗАЯВКА

на участь в обласному огляді-конкурсі на ідентифікацію та визначення місцевого елементу нематеріальної культурної спадщини «Народні джерела Полтавщини»

1. Номінація ___________________________________________________________

2. Презентаційний матеріал______________________________________________

________________________________________________________________________

перелік наданих підтверджуючих матеріалів

3. Учасник ____________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПІБ, посада, клубний заклад

4. Направляє до участі __________________________________________________

________________________________________________________________________

структурний підрозділ з питань культури районної державної

адміністрації/виконавчий комітет міської ради, місцевий орган влади

Підтверджую, що з умовами Огляду-конкурсу ознайомлений і зобов’язуюсь їх виконувати:

____________________________________________________ ___________

Прізвище, ініціали Учасника Підпис

___________________________________________________ __________

Прізвище, ініціали керівника клубного закладу, Підпис

організаційно-методичного центру,

базового закладу об’єднаної територіальної громади

___________________________________________________ __________

Прізвище, ініціали керівника структурного підрозділу з питань Підпис

культури райдержадміністрації, виконавчого комітету міської ради,

голови об’єднаної територіальної громади

Згода

на збір та обробку персональних даних

Я, _____________________________________________________________________

__________________________________ «______» ______________ _______ року

народження паспорт серія ______№__________ виданий_______________________

______________________ відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» даю згоду на збір та обробку моїх особистих персональних даних, з метою забезпечення проведення обласного огляду-конкурсу на ідентифікацію та визначення місцевого елемента нематеріальної культурної спадщини «Народні джерела Полтавщини».

«___» _____________ _____________

Дата Підпис

ДОДАТОК 2

Додаток

до Порядку ведення

Національного переліку

елементів нематеріальної

культурної спадщини України

(пункт 1 розділу ІІ)

ЗРАЗОК

Облікова картка

елемента нематеріальної культурної спадщини України

(офіційна/визнана назва елемента нематеріальної культурної спадщини, до 10 слів)

інша назва елемента нематеріальної культурної спадщини

(за потреби/наявності)

(назва, яку використовують громада(и), група(и), окрема(і) особа(и), пов’язана з побутуванням елемента нематеріальної культурної спадщини, або назва, під якою елемент нематеріальної культурної спадщини вже відомий)

1. Загальна характеристика елемента нематеріальної культурної спадщини

Ареал сучасного побутування елемента нематеріальної культурної спадщини	Адміністративно-територіальна одиниця чи її частина (Автономна Республіка Крим, область, район, місто, селище, село), в якій зосереджено елемент НКС
Ареал історичного побутування елемента нематеріальної культурної спадщини	За наявності інформації
Носій(ї) елемента нематеріальної культурної спадщини, що має(ють) безпосередній зв’язок з елементом НКС та вважає(ють) його частиною своєї спадщини	Громада(и), група(и), окрема(і) особа(и)
Галузь спадщини, яку представляє елемент нематеріальної культурної спадщини	Відмітити потрібне: усні традиції та форми вираження; виконавське мистецтво; звичаї, обряди, святкування; знання та практики, що стосуються природи і Всесвіту; традиційні ремесла; інше (зазначити іншу галузь, яку представляє елемент нематеріальної культурної спадщини)
Стислий опис елемента	До 500 слів
Матеріальні предмети, пов’язані з елементом нематеріальної культурної спадщини	За наявності - сировина, інструменти, одяг, ритуальні предмети, певне місце тощо, які пов’язані з побутуванням елемента нематеріальної культурної спадщини та без яких неможливе його застосування на практиці. До 200 слів
Стисле визначення стану життєздатності елемента нематеріальної культурної спадщини	Опис стану життєздатності: вік носіїв елемента нематеріальної культурної спадщини та середній вік інших членів громади (групи), які цікавляться елементом (слухачів, глядачів, учасників обрядів, споживачів традиційних знань, користувачів виробів народних промислів тощо); широта охоплення елементом нематеріальної культурної спадщини членів громади (кількість носіїв) та ареал поширення елемента нематеріальної культурної спадщини; способи передачі елемента нематеріальної культурної спадщини в громаді від покоління до покоління, опис цього процесу; загрози сучасному побутуванню елемента нематеріальної культурної спадщини або ризики, що можуть виникнути в майбутньому для побутування елемента (за наявності); необхідність вжиття заходів із забезпечення життєздатності елемента нематеріальної культурної спадщини на цей час, опис заходів, необхідних для усунення існуючих загроз або уникнення майбутніх ризиків, для збереження елемента нематеріальної культурної спадщини. До 500 слів
Подібні елементи нематеріальної культурної спадщини, які існують у сусідніх адміністративно-територіальних одиницях чи їх частинах (за наявності інформації)	Вказуються елементи нематеріальної культурної спадщини, що подібні до елемента нематеріальної культурної спадщини, на який заповнюється облікова картка
Інформація щодо включення елемента нематеріальної культурної спадщини до місцевого переліку елементів нематеріальної культурної спадщини (інформаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та доступ до інформації про наявні в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці елементи нематеріальної культурної спадщини з метою їх охорони)	За наявності

2. Заходи з охорони елемента нематеріальної культурної спадщини

Зазначаються заходи, які проведено та плануються для забезпечення життєздатності елемента, рівень залучення до них членів громади, носіїв елемента: ідентифікація, документування, дослідження, збереження, захист, популяризація, передання наступним поколінням, інші заходи.

До 500 слів

3. Участь заінтересованих сторін у підготовці облікової картки

Зазначаються установи, організації, громади, групи, окремі особи, в тому числі носії елемента, які та в який спосіб брали участь у підготовці облікової картки

4. Згода носія(їв) елемента нематеріальної культурної спадщини на його(їх) занесення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, спосіб її отримання

письмова згода

згода, зафіксована аудіозаписом

згода, зафіксована відеозаписом

згода не запитувалася (нижче зазначити причину)

5. Допоміжні матеріали, що презентують елемент нематеріальної культурної спадщини

Назва	Кількість	Стислий опис зображеного (зафіксованого) у фото-, аудіо-, відеоматеріалах	Дата виконання (день, місяць, рік)	Прізвище, ім’я, по батькові, посада, науковий ступінь, вчене звання (за наявності) особи, яка підготувала допоміжні матеріали
Фотоматеріали	До 10 од.
Аудіоматеріали	До 5 записів не більше 30 хв.
Відеоматеріали	До 5 записів не більше 30 хв.
Інше (за наявності)

До облікової картки може додаватися інформація про наявні інформаційні ресурси щодо елемента нематеріальної культурної спадщини, зокрема друковані джерела, посилання в мережі Інтернет. Перелік джерел подається згідно з правилами бібліографічного опису.

6. Облікову картку підготовлено

Посада,

найменування організації

Спеціальність, науковий ступінь, вчене звання

(за наявності)

П.І.Б.

Підпис

Дата складення

Посада

(зазначається посада керівника відповідального структурного підрозділу органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженої особи установи, організації, громадського об’єднання тощо, відповідального(ї) за підготовку облікової картки)

____________________________

(підпис)

М.П.

(за наявності)

Ініціали, прізвище

ДОДАТОК 3

Лист-згода носіїв про передачу авторських прав на використання фото- та відео матеріалів елемента НКС

ЛИСТ-ЗГОДА

носіїв про передачу авторських прав на використання фото- та відео

матеріалів елемента нематеріальної культурної спадщини

Я, __________________________________________________________________,

(Прізвище, ім'я, ім'я по батькові)

проживаю за адресою _____________________________________________________,

(повна адреса)

________________________________________________________________________

телефон/електронна адреса (за наявності)

даю згоду на публічне використання наданих мною фото- та відео матеріалів елемента нематеріальної культурної спадщини ________________________________

(повна назва елемента)

________________________________________________________________________

що подається до Переліку місцевого/обласного/регіонального з подальшим просуванням до Національного реєстру та Міжнародних списків.

Дата

Підпис

Засвідчую

Голова органу місцевого самоврядування (підпис) Ініціали, прізвище

Дата МП