Сценарій до відзначення міжнародного дня пам’яток і визначних місць
(урочистості відбуваються у приміщенні місцевого музею, де зала прикрашена портретами відомих особистостей, біля імпровізованої сцени розташована державна атрибутика)
Ведуча: Доброго дня, шановні Пані та Панове! Сьогоднішнє наше зібрання присвячено відзначенню та збереженню історичного доробку нашого краю. Ніколи не пізно бути зацікавленим у пам’ятках минулого або пізнати щось нове про свою батьківщину – саме тому у 1982 році Генеральною Асамблеєю ЮНЕСКО буди прийнято рішення відзначити день 18 квітня – як Міжнародний день пам'яток і визначних місць. Україна як Європейська держава що зберігає свою культуру та вшановує минуле теж долучилася до плеяди країн що в цей день нагадують громадянам про загрози утраченої історії. Тож прошу встати для виконання Державного Гімну України – цієї першої з багатьох перлин усної історії які ми будемо згадувати сьогодні.
Ведуча: Істини історії закладені в нас з дитинства, легенди та оповідки переплітаються в нашій уяві разом з наочними монументами минулого. Вже стерлась межа між міфом та реальністю проте в ті давні часи коли Україна становилась як держава - героїзм та сила духу наших предків були фантастичними. Звернемося до духовного Гімну країни - «Молитва за Україну»
(Виконується пісня «Молитва за Україну» сл. О.Кониського, муз. М.Лисенка)
Ведуча: Мета нашого, сьогоднішнього заходу це представити на широкий загал виставку приурочену Дню пам’яток історії та культури – працівники музею не покладаючи рук працювали з професіоналами різних галузей, науковцями, етнографами та істориками щоб ознайомити Вас з частинкою душі нашого села. Тож давайте подякуємо щирими оплесками невтомним архітворам пам’яті нашого краю. Ця пісня для Вас!
(виконується пісня «Квітуча Україна» сл. і муз. Наталії Май)
Ведуча: Наша земля рясніє талантами як квіти у полі. Не має хати де б не співали пісень. А пісня вона від давна була джерелом історії, виспівувалась краса України та оплакувалась її тяжка доля. В наші пісні вплетена історія України, тож звернемося до її витоків…
(Місцевий аматорський вокальний колектив виконує історичну народну пісню на вибір, наприклад - Ой на горі та й женці жнуть (козацька народна пісня XVII століття, пісня про козацькі походи під приводом Михайла Дорошенка або Петра Конашевича-Сагайдачного)
Ведуча: Безліч народних пісень напряму пов’язана з обрядовими традиціями. Від Великодні до Різдва люди молились, кохались та збирались на війну – все описуючи у піснях. Кобзарі та бандуристи, ці співці-музиканти буди першими істориками та свідками, у мандрах вони оповідали про козаків що мужньо боронять Україну.
(виконання кобзарської думи «Про Сороченські події 1905 року»)
Ведуча: Нашою метою як усвідомленого в своїй національні ідентичності суспільства з укоріненою громадянською позицією є сприяння осмисленню різноманітності культурної спадщини людства, її вразливості та щоденних зусиль, що необхідно прикласти для її охорони та збереження.
(читання під ліричну музику епічної поеми «Історія України» Леоніда Ісакова)
Ведуча:Полтавщина багата на таланти що майстерно описують історію їх малої батьківщини, Ліна Костенко, Маруся Чурай, Євген Гребінка, Іван Котляревський, Панас Мирний, Леонід Глібов, Михайло Старицький, Володимир Самійленко, Василь Гнилосир, Степан Стеблін-Камінський, Мусій Кононенко, Григорій Коваленко, Василь Горленко, Архип Тесленко, Микола Філянський - усі вони є стовпами усної історії України, саме завдяки сильному слову цих поетів та письменників пам'ять Українського народу набула кольору та проникла у наші серця цитатами з їхніх творів.
(читання вірша або уривку з поеми авторства одного з перерахованих письменників, під ліричну музику)
Ведуча: Кожного року до міжнародного дня пам’яток та визначних місць ЮНЕСКО визначається з темою що відображає нагальні проблеми у збереженні матеріальної культури та історії країн. Цьогоріч світ та Україна звертаються до питань поширення знань та обміну культурним досвідом, дослідити ідею між наукових та міжнародних зав’язків- стосовно культур, спадщини та відповідальності. Ми скористалися порадою Міжнародної ради з питань історичних пам’яток та монументів і запросили на відвідини ансамбль що розповість нам про сторінку з історії міжнародних відносин України та інших держав
(Виступ етнічного ансамблю художньої самодіяльності національної меншини що локально проживають в районі)
Ведуча: Зараз як ніколи важлива солідарність та об’єднання Українського народу. Розділені віруваннями та упередженнями, несвідомі своєї цінності як соціуму та закриті до спілкування – історія це єдине що нас поєднує. Одна дорога у майбутнє складається з безлічі різних стежок якими ми прийшли сьогодні, сюди - зберегти, відновити та пам’ятати історію України, це важка але необхідна робота для усвідомлення своєї національної ідентичності як громадянина України!
(свято завершується виконанням пісні «Лише у нас на Україні» сл. і муз. Микола Янченко)
Список використаних джерел:
1. Українське народознавство / Галина Лозко. – Вид. 5-те, зі зімін. та допов. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 512 c. : іл.
2. «Полтава історична» www.poltavahistory.inf.ua/
3. «Клуб Поезії» www.poetryclub.com.ua/
4. Міжнародна рада з питань охорони пам'ятників і визначних місць www.icomos.org
5. Указ Президента України від 23 серпня № 1062/99 «Про День пам'яток історії та культури»
