Block
  • 2960

Сценарій до відзначення міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф

(сцена прикрашена державною атрибутикою, на стіло поруч лежить хліб на рушнику, дідух та калина. Зала оформлена фото з архівів що розповідають про розвиток болісних подій на Фукусімі та Чорнобилі. Плакати про загрози радіації та її вплив на людський організм.)

Без оголошення на сцену виходить колектив що виконує танцювальний номер під меланхолійну музику, наприклад, один з найстаріших проявів танцювальної культури українців – хоровод що відображає патріотичні почуття до країни та обрядно-побутові відносини, «А вже весна» або «Марена».

Раптом лунає вибух, музика припиняється, танцюристи розбігаються за сцену, на екрані з’являється відео хроніка подій на Чорнобильській атомній електростанції, виходять ведучі:

Ведучий: Атомний Вій опустив бетонні повіки.

Коло окреслив навколо себе страшне.

Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!

Хто сіяв цю біду і хто її пожне?

Ведуча: Хто нас образив, знівечив, обжер?

Яка орда нам гідність притоптала?

Якщо наука потребує жертв, —

чому ж не вас вона перековтала?!

Ведучий: Загидили ліси і землю занедбали.

Поставили АЕС в верхів'ї трьох річок.

То хто ж ви є, злочинці, канібали?!

Ударив чорний дзвін. І досить балачок.

Ведуча: В яких лісах іще ви забарложені?

Що яничари ще занапастять?

І мертві, і живі, і ненароджені

нікого з вас довіку не простять!

Ведучий: Доброго дня, шановні Пані та Панове! Трагедії радіації є глобальною проблемою, що донедавна забирала безліч життів у різних країнах.

Ведуча: Ніхто не може вберегтись від смертельного впливу радіації. Безневинні життя втрачено саме через невидимий серп радіації.

Ведучий: Важливо пам’ятати всі смерті завдані катастрофами на атомних електростанціях – адже їх перелік є нагадуванням майбутнім поколінням про важливість не допустити повторення історії.

Ведуча: Нажаль Україна теж в переліку країн що знаходяться в зоні ризику радіаційної катастрофи.

Ведучий: Під звуки Державного гімну України я прошу Вас згадати важливість збереження плодючості нашої землі та розквіту здорового населення, попереджуючи та зберігаючи у пам’яті проблеми радіаційного впливу на країну.

Ведуча: Тож прошу встати для виконання Державного Гімну України.

(Виконується Гімн України)

Ведучий: 26 квітня – стався потужний вибух на Чорнобильській атомній електростанції що досі має катастрофічні наслідки на здоров’я місцевих мешканців та природу України.

Ведуча: Ця трагедія вплинула на подальший розвиток суспільства

Ведучий: Митці та поети вшановують пам'ять загиблих та нагадують про нестишимий біль у серцях народу.

(зачитування вірша під журливу музику, наприклад: «Чорно-біла доля» Валентини Козак)

Чорно-біла доля, чорно-біла...

Чорнобилем доля побігла.

Бігла навіжена і не спитала:

«А на кого ж мати зосталась?»

 

Чорнокрила доля, чорнокрила,

Чорнобилем землю накрила.

Накривала землю і не спитала:

«А на кого ж мила зосталась?»

 

Вертай, вертай, доле, додому,

Та не кажи правди нікому!

Чому наші ліси поруділи?!

Чому наші діти помарніли?!

 

Чорно-біла доля, чорно-біла...

Чорнобилем доля побігла.

Бігла горопаха і не спитала:

«А на кого ж Україна зосталась?!»

(виходять ведучі та на фоні відео хроніки з різних місць вибухів на АЕС розповідають про трагічну історію що об’єднує безліч країн єдиною хмарою туги)

Ведуча: Ми не одні хто має в історії таку чорну дату. У 1957 році сталася велика аварія на АЕС Віндскейл-Пайл (Великобританія). Радіоактивна хмара накрила Європу, завдаючи загрозу жителям - Німеччини, Данії, Бельгії та Норвегії.

Ведучий: У 1969 році сталася аварія на АЕС Святий Лаврентій у Франції. Через людську неуважність постраждали працівники.

Ведуча: У США з проміжком у три роки відбулось дві масштабних пожежі - на реакторі у Браунс Феррі в штаті Алабама, а пізніше, у 1979 році на атомній електростанції Айленд.

Ведучий: У Японській історії було три  потужних вибухи на АЕС – у 30 вересня 1999 року. Через помилку персоналу на заводі, який спеціалізується на виготовленні палива для АЕС в містечку Токаймура, 9 серпня 2004 року в 320 км на захід Токіо, на острові Хонсю сталася аварія на АЕС Міхама та у 2011 році на двох АЕС – «Онагава» та «Фукусіма- 1»

(виконується вокальна композиція на тему, наприклад пісня «1986» сл. та муз. Н. Жижченко, Є. Філатов )

Ведуча:Історія нас вчить що від невидимого ворога не можна сховатися.

Ведучий:Радіація проникає у річки та землю маючи невідворотний вплив на життя та здоров’я населення країни, екологію країн-сусідів, та розвиток нащадків.

(виконується хореографічний номер на мелодію «Чорнобиль» муз. Є.Хмара)

Ведуча:Причини є різними – від землетрусів (Японія) до людської помилки (США), в таких трагедіях не має винних та переможців.

Ведучий:Єдиним виходом – є підтримка та допомога одне одному. У солідарності є сила, а пам'ять про загиблих героїв першої лінії допомоги: пожежників, лікарів, працівників АЕС – нагадує про цінність людських життів понад усе.

(Декламування вірша Дмитра Павличка «На Чорнобиль журавлі летіли»)

На Чорнобиль журавлі летіли,

З вирію вертались навесні.

Як сніжниця, попелище біле

Розвівалось в рідній стороні.

 

Там згоріли гнізда і гніздечка,

Поржавіла хвоя і трава,

Журавлина крихітна вервечка

Напиналась, наче тятива.

 

Не було ні стогону, ні крику,

Тільки пошум виморених крил.

Журавлі несли печаль велику,

Наче тінь невидимих могил.

 

Не спинились птиці на кордоні,

Де сягає атомна яса,

І дивився батько з-під долоні,

І ридала мати в небеса.

 

На Чорнобиль журавлі летіли,

З вирію вертались навесні...

 

Ведуча: Ми пам’ятаємо тих хто загинув намагаючись зменшити фатальний вплив на громадян.

 

Ведучий: Вони пожертвували життям виконуючи свою роботу. Згадаємо їх хвилиною мовчання!

 

(хвилина мовчання)

 

(декламування вірша Володимира Шовкошитного «Якщо вижив»)

Якщо вже вижив — то живи!

Не проживай — живи на повну.

І кожен божий день наповнюй

Смарагдом свіжої трави,

Медами спілої черешні,

Коханням милої нарешті —

Хоч і до втрати голови!

Але ніколи не пливи

Безвольно вниз за течією,

Не вихваляйся печією

Та ще вервечкою хвороб:

Себе жаліти — стежка в гроб,

Пишайся мужністю своєю.

Упав — повзи. Та не плазуй:

Джерело бід — то власна слабкість!

Тож перед злом не схрещуй лапки,

А в битві — зроду не гальмуй!

Не проживай — віддай борги:

Бо підлість не здолає кризи,

Не кутайся у рабські ризи,

Якщо свобода до снаги!

 

Не проживай і не існуй,

Іди крізь час — вимірюй простір!

Відкинь дрібниць нікчемних брості —

Живцем живи! І педалюй,

Бо шанс отримати непросто!

 

Ведуча:Головне – це пам'ять, Заходи присвячені ушануванню загиблих під час аварій на атомних електростанціях – нагадають живим про цінність життя !

Ведучий: Ми сподіваємось що досвід минулих подій на Україні та у світі навчить нас не приймати за належне дари природи, а співіснувати та процвітати на здоровій та зеленій землі!

(свято завершується виконанням пісні «Молитва за Чорнобиль» сл. і муз. В.Кукоба)

Список використаних джерел:

1.     Збірка поезій про Чорнобильську катастрофу www.mala.storinka.org/

2.     United Nations. International Chernobyl Disaster Remembrance Day

3.     26 April. www.un.org/en/observances/chernobyl-remembrance-day

4.     The Union of Concerned Scientists. www.ucsusa.org/resources/brief-history-nuclear-accidents-worldwide