Сценарій до відзначення міжнародного дня танцю
«Тільки танцюючи – я живу!»
Ми повинні вважати загубленим кожен день,
котрого ми не танцювали хоча б раз.
Фрідріх Ніцше
Ведуча: Доброго дня, шановні танцюристи та прихильники цього мистецтва! Жан Жорж Новер – це ім’я відомо кожному хто дотичний до галузі танцю, відомий французьки балетмейстер 18 століття – він є прабатьком сучасних хореографічних технік.
Ведучий: Саме для відзначення його внеску у розвиток традиційного танцю, за рішенням ЮНЕСКО у 1985 році був створений Всесвітній день танцю – на відзначення та задля підтримки усіх хто володіє магією самовираження за допомогою рухів.
Ведуча: Танець – передає у собі безліч емоцій, почуттів та навіть історичні події.
Ведучий: Сьогоднішнє наше свято ми відкриваємо – Державним Гімном України. Прошу встати.
Ведуча: Танець – це розповідь, героїчний подвиг або трагічне кохання, насолоджуючись танцем ми іноді не помічаємо надзвичайного самоконтролю та спритності танцюристів. Пересічному глядачеві це дійсно здається магією!
(Виконується танцювальний номер на композицію «Боже, Україну бережи!»)
Ведуча: Ми запрошуємо Вас у романтичну подорож сторінками історії танцю, від традиційних ритуалів якими наші предки виспівували божества до сучасних напрямків у танцювальній культурі.
Ведучий: Людина – істота соціальна, ми прагнемо до чогось вищого та мистецького – це те що відрізняє нас від тварин. Іще в часи неоліту були відомі обряди які зараз ми можемо назвати танцем.
Ведуча: Наші предки що проживали на території теперішньої України виспівували богів, просили про дощ та оповідали легенди за допомогою рухів під примітивну музику.
Ведучий: З часом танці стали способом знайомства та засобом передачі усної історії.
Ведуча: Поринемо у минувшину та насолодимось нашою національною гордістю якою є Український народний танець.
(Виконується танець «Гопак»)
Ведучий: Щойно ви стали частиною не просто танцю – а сакрального дійства язичницьких жерців.
Ведуча: Від волхвів, до козаків. Сучасні версії гопаку виконуються навіть жінками, але його корінь зберігся, це надзвичайно важкий бойовий танок з безліччю імпровізацій та деталей.
Ведучий: Українці – миролюбива нація землеробів. Багато днів в обрядовому календарі українців були звернені на магічні танці пов’язані з землеробством та анімалістичним культом.
(виконується танець Хоровод – як архаїчна форма виспівування певної пори року та конкретної роботі у полі в цей період)
Ведуча: Існує безліч жанрів народного танцю, хоровод-пантоміма що виспівують певну професію, побутові танці на кшталт тих що ви переглянули.
Ведучий: Окремою ланкою сюжетного танцю характерного для Українців є сюжетний танець з елементами акторської гри.
Ведуча: Такі танці розповідають цілу історію, вони значно складніші та потребують досконалого виконання танцю, та зав’язують в собі лексику, музику та композицію.
Ведучий: Вони також є одним з найвідоміших культурних символів України за кордоном. Тож ми запрошуємо на сцену наших лауреатів, переможців багатьох конкурсів, ансамбль що прославив нашу область за кордоном.
Ведуча: Під Ваші оплески танець «Гречаники»
(виконується танець «Гречаники» або будь який інший танець з елементами пантоміми)
Ведучий: З розвитком Української державності та в ході відомих історичних подій. Ми зазнали впливів безлічі сусідніх країн.
Ведуча: Це вплинуло і на культурі та традиції.
Ведучий: 17-те сторіччя принесло в Україну безліч новинок. Вплив Польського Королівства створив нові віяння у культурі танцю.
Ведуча: Поважний прошарок населення що був у політичних та фінансових зв’язках з Річчю Посполитою відмовився від «простих» танців та прагнули більш вишуканих забав.
Ведучий: Це створило новий мікс коли поважні панянки з оточення гетьмана танцювали центральноєвропейську польку одягнуті в Українські шати.
Ведуча: Прислухайтесь уважно і у наступному танці Ви почуєте та почабите елементи з попередніх виступів.
(Танець полька виконується ансамблем одягнутим у народний одяг)
Ведучий: Вальс, мазурка, полонез і кадриль – ви напевно бачили елементи цих танців у історичних фільмах. У 19 сторіччі Україна відкрилась для культурного впливу з Європи.
Ведуча: Це час розвитку українського театру та музики. Митці закордону починають цікавитись Українським фольклором, проводять етнографічні експедиції, обмінюються досвідом.
Ведучий: 19 сторіччя стало визначним у становленні Української опери, це час коли Семен Гулак-Артемовський написав оперу «Запорожець за Дунаєм».
Ведуча: Угорський композитор Ференц Ліст написав низку симфонічних поем та п’єс , серед інших прихильників Українського танцю та музики були Петро Чайковський та Ігор Стравинський.
Ведучий: Пропонуємо до Вашої уваги уривок з музичного твору Миколи Лисенка, доречі нашого близького земляка що народився у Глобинському районі.
(виконується танок з опери «Наталка Полтавка»)
Ведуча: Наше життя подібне танцю. Сьогодні Ви відвідали алею історії України як держави, краю та джерела культурного різноманіття.
Ведучий: Усе це завдяки невтомним носіям Української культури, дослідникам-етнографам, працівникам сцени що навіть у своє професійне свято радують нас поширюючи мистецькі традиції на широкий загал.
Ведуча: Цей поетичний твір для Вас, шановні артисти.
(зачитування вірша під ліричну музику, наприклад вірш Поля Елюара у перекладі Олега Жупанського «Мистецтво танцю І»)
Запрошують до зали: вже час чи порядок,
Та балерина в золотавих краплинах чистої води
Не вміє ні читати, ні рахувати.
Довірлива, як люстро,
Вона не має даху над головою, химерна,
ТІЛЬКИ СОНЦЕ
І теплу тінь без мурів.
Довкола тіла золотаві торочки,
Дикі діаманти,
Оманлива голизна,
Глядачі забули,
Що вона вся зліплена для танцю.
Ведуча: Варто зазначити що Українці завжди були глибоко танцювальною нацією, це в нашій крові. Рух часу не спиняє сучасні покоління від експериментів з традиціями.
Ведучий: Народні танці набувають нового виду та інтерпретуються через призму погляду молоді.
Ведуча: Хочеться завершити наш захід на піднесеній ноті, що подарують нам наймолодші учасники сьогоднішнього заходу.
Ведучий: Ми були раді бути поруч з Вами в такий яскравий день. Зустрічайте! Колектив з сучасною версією танку «Козачка»
(свято завершується виконанням фольклорного танцю «Козачка» у сучасній інтерпретації під ремікс пісні Марії Яремчук «Тече вода» )
Список використаних джерел:
1. Курочкін О. ОБРЯДОВІ ТАНЦІ-ІГРИ – МАЛОДОСЛІДЖЕНІ КОМПОНЕНТИ ТРАДИЦІЙНОГО ВЕСІЛЛЯ УКРАЇНЦІВ.
2. Василенко К. Лексика українського народно-сценічного танцю. К. Мистецтво — 1985 р.
3. «International Dance Day - International Theatre Institute ITI». www.international-dance-day.org
4. «Клуб Поезії» www.poetryclub.com.ua/
5. Українські народні танці www.narodni.com.ua/
6. Український танець: жанри та види www.osvita.ua
