Сценарій «Свято меду».
Таке свято можна підготувати в будь-якому селі чи районному центрі . День меду , відзначають представники найсолодшої професії. Професійне свято бджолярів — в Україні почали відзначати з 1997 року. Дійство згуртує молодь і старше покоління, викличе в молодих душах гордість за наших пращурів.
Поради організатору: розпочинати готувати свято треба заздалегідь (до підготовки програми можна залучати учасників літературних гуртків, любительських об’єднаннь, провести співбесіди з місцевими пасічниками, підібрати відеоматеріали,фотоматеріали наприклад (пасічники під час викачки меду та інші цікаві епізоди з життя бджолярів на пасіці); розіслати запрошеними пасічникам; відшукати та вивчити пісні про мед ; запросити колективи художньої самодіяльності для участі в концертній програмі; приготувати за рецептами страви з меду; виготовити оформлення залу, сцени; реквізит тощо;
(На початку свята коротенька розповідь про бжільництво на розсуд режисера сценарію). Робота пасічника лише далекій від процесу збору меду людині, може здатися простою. Насправді — це кропітка і важка праця, що вимагає пильної уваги й турботи про бджіл. Щоб мед вийшов якісний, необхідно стежити за здоров’ям бджіл, місцем, де вони збирають нектар, і загальним станом вуликів. До того ж, тендітні комахи потребують захисту від протягу, вогню, шкідників і хвороб, що забирає багато часу та сил.
Заняття бджільництвом вимагає від людини повної віддачі, у тому числі і відмови від шкідливих звичок. Бджоли не виносять різких запахів: від парфуму до запаху тютюну і алкоголю. Зате у всіх, хто працює з бджолами, виробляється імунітет до укусів — ужалене місце не опухає і самі укуси не дуже болючі, а спокійних людей бджоли взагалі не жалять.
В день пасічника особливо хочеться відзначити, що кожна сьома тонна світового меду — українська. На пасіках країни сьогодні «працює» близько п’яти мільйонів бджолиних сімей і сотні бджолярів.
Захід можна провести як у будинку культури так і на відкритому майданчику парку, стадіоні….
На початку театралізованого заходу показати відеофільм;(підготовлений на місцевому матеріалі)
Сцена прикрашена квітами. На лівому та правому порталах серед квітів міститься екран.У запису звучить «Мелодія» П. Чайковського. На «лівому» екрані демонструється відеоряд: квітучий степ, поля гречки, поля соняшника та бджоли на квітах. На «правому» екрані - пасіка, рій бджіл, пасічник за роботою над вуликом, процес віяння меду, мед ллється у жбан, родина за столом...
На авансцені ведучі свята у стилізованих українських костюмах. У руках ведучих глибокі тарелі, наповнені медом.
Перший ведучий. Полети ж, моя бджілко, на всі чотири сторони, за жовтими восками, за солодкими медками, приспор медку у свої вулики.
Другий ведучий. Як риба-щука біжить по воді, нехай так моя бджілка поспішає до моєї пасіки
Третій ведучий. Як по стовпових річках і потічках біжить вода до моря, отак би й до мене, раба Божого, моя бджола летіла з усюди - з темних лісів і луків.
Перший ведучий. З боліт, чорних хащ, де вовки не водяться й птиця гнізда не в'є.
Другий ведучий. Із чистих полів, назбиравши ярих восків, сідали до своїх вуликів із приплодом Господу Богу на офіру во Славіє.
Третій ведучий. А мені, рабові Божому, на пожиток во віки віків.
Усі. Амінь!
Мед у тарелях ведучі залишають біля порталів на столах. Хлопці залишаються біля порталів. На сцені ведучі-дівчата.
Ведуча; Раді вітати дорогих гостей у цьому святковому залі!
Ведуча; Закінчився складний, але радісний сезон медозбору.
Ведуча; Вулики в омшаник став та свято меду прав!
Ведуча;Із солодким медовим святом, моя родина!
ведуча. Із бджолиною дев'ятиною!
Ведуча;Та Трохимом!
Перший ведучий. Чому із Трохимом? Ми ж зібралися дружною родиною, щоб мед, печиво їсти, медове пиво пити та пасічників хвалити!
Ведуча; Усе правильно! За календарем наших пращурів із 2 жовтня по 10 жовтня - бджолина дев'ятина, а з 2 жовтня - Трохима!
Другий ведучий. Розпочинались вечорниці, коли хлопці й дівчата обирали одне одного.
Ведуча;На Трохима не проходить щастя мимо! Так, хлопці?
Усі хлопці вийшли на сцену. Так!
Ведуча; То святкуємо?
Усі. Святкуємо!
У запису звучить мелодія української народної пісні «Добривечір, дівчино». Дівчата та хлопці розходяться парами. Один із ведучих одягає бриля, чіпляє вуса, сідає на лаві, що знаходиться на сцені.
(На фоні музики звучать вірші).
Пахне медом, пахне м'ятою
Лісовою, луговою.
І горить медовий місяць
Наді мною і тобою.
А скрипочка не грала,
Якби не той смичок.
Не було б і свята,
Якби не той медок.
Ведучий; Хлопці, дівчата! От якби можна було запросити на наші вечорниці мудрого, вмілого, працьовитого пасічника!
Ведучий; Щоб він нам про бджіл, пасіку, мед розповів.
Ведуча; Та де ж його взяти?
Ведучий; Як де? Подивіться у глядацький зал! Серед гостей на святі є такі. Це... (називає прізвища, імена по батькові запрошених, запрошені пасічники встають, глядачі вітають їх оплесками).
(музичний дарунок)
До глядацького залу спускається один ведучий з мікрофоном,( проводить вікторину з глядачем)
У глядацькому залі ведучий з мікрофоном.Які бувають сорти меду? Можливі відповіді: акацієвий, барбарисовий, будяковий, васильковий, вересковий, гречаний, мед із буркуну, каштановий, кленовий, лавандовий, осотовий, липовий, люцерновий, малиновий, мелісовий, соняшниковий, рапсовий, тюльпановий, фацелієвий, шалфейний, еспарцетовий і т. ін.
Той глядач, який назвав найбільшу кількість сортів меду, отримує мед у шматочку сот.
Ведуча; Усім нам цікаво, з пасіки якого гостя-пасічника мед найсмачніший?
Для конкурсу обирається журі з числа глядачів. які будуть куштувати мед із шести тарілей (кожна таріль має номер, під яким «закодовано» прізвище запрошеного гостя-пасічника), які знаходяться біля порталів сцени. Перемагає той пасічник, мед із пасіки якого набрав найбільше «голосів» куштувальників. Пасічника нагороджують. Нагородою може бути книга.
Під час проведення конкурсу «У кого мед смачніший?» на сцені ведучі організують гру
«Хто швидше?»
Перший ведучий: уявімо, що наші дві команди - це дві бджолині сім'ї. Із квіток (два дитячі відеречка води, оформлені, як квіти соняшника) бджоли (учасники гри) будуть ложками носити мед (воду) до бочок. Чия сім'я швидше наповнить бочку - отримає перемогу та горщик меду.
Другий ведучий: то правду кажуть люди: «Щоб бджіл водити, треба їх серцем любити!»
(на екранах зображення старовинних довбанок, вуликів-колод)
Перший ведучий: щоб добути смаковитий продукт - мед, доводилось жорстоко винищувати бджіл: довбанки заливали водою або ж труїли цих святих комах ядучою сіркою.
Ведуча;Так добували мед практично на всій земній кулі, у народі таку методу називали «дерти» або «видирати» бджіл.
Ведучий; Ти, мабуть, кажеш неправду!
Ведуча; І я не вірю, щоб так було!
Ведучий; У сиву давнину бджола була об'єктом трепетного поклоніння.
Наприклад, на емблемі Стародавнього Єгипту зображена бджола. Деякі фараони отримували звання-титул - «Повелитель бджіл».
На екранах Єгипет.
За віруваннями єгиптян, душа, покидаючи тіло, часто перевтілювалась у бджолу.
Ведуча; Але ж ми не в Єгипті?
На екранах демонструються квітучі луки, цвіт гречки, бджоли за роботою, а потім дим, полум'я...
Ведучий; Так, не в Єгипті! Ми на землі наших предків. Із праці Нестора Літописця дізнаємось, як широко було розвинуто бджільництво на україні. Він указує, що мед, віск ішли не тільки на потреби населення, але були головними продуктами торгівлі.
Музичний номер
Ведуча: А пригадаємо Володимира Великого! Князь на кожне свято наказував безкоштовно частувати киян напоями, виготовленими з меду.
ведучий. Власні пасіки мали Б. Хмельницький, І. Мазепа, І. Сірко...
Ведуча: Усе це дуже добре! І гордість проймає за наших предків, але ж при відборі меду по-варварськи винищувались бджоли!
Мудрий пасічник д. Панько - Славетний українець Петро Іванович Прокопович першим у світовій практиці сконструював рамковий вулик. Це був змодернізований дощатий вулик, де можна було застосовувати рухливі рамки.
«Втулочний вулик» - так назвав майстер свій винахід.
Ведуча;- Невже це був наш? Українець?
Мудрий пасічник д.Панько - «Пізнати найкраще мистецтво пасічництва» - ось ця справа. Їй він присвятив усе своє життя. Коли гості приїздили до Прокоповича, то називали його чаклуном, бо пасіка його налічувала близько десяти тисяч вуликів.
Усі. Скільки, скільки?
Мудрий пасічник д.Панько - близько десяти тисяч вуликів!
Ведучий; Дядьку Паньку! Так оце Петро Іванович сам працював, усе досліджував і нікому нічичирк?
Мудрий пасічник д.Панько. Ні, мої дорогенькі! Усе було складніше. Спочатку Прокоповича охрестили «малоросійським шарлатаном».
Усі. За що?
Ведучий читає текст:
«Слава Школи пасічників П. Прокоповича розійшлась далеко за межі російської імперії: тут набували практичних знань башкири, грузини, поляки; були учні з Балкан і навіть угорці, німці та італійці. Відповідно до національного складу учнів викладання предметів велось багатьма мовами, оскільки Петро Іванович володів шістьма. До речі буде сказано, що це був перший навчальний заклад, де школярі навчались рідною мовою.
Перший ведучий. Шановні друзі! Ушануймо пам'ять неординарної особистості, нашого геніального бджоляра Петра Івановича Прокоповича.
Усі ведучі повертаються до екрана, на якому зображений портрет П. Прокоповича; глядачі підводяться та хвилиною мовчання вшановують пам'ять бджоляра. Минула хвилина. На правому екрані зображення «оживає»: летить бджола, квітує степ, вітер колише трави, густий мед ллється в таріль... Звучить у записі «Мелодія» П. Чайковського.
Музичний номер
Ведуча; Шановні наші гості! Бджолярі! Чи дозволите звернутись до вас із запитаннями?
Другий ведучий. А зараз свої запитання поставлять глядачам пасічники. Хто правильно відповість, отримає дарунок. (Дарунки - баночки з медом та пилком.) Але перед цим ось такий калейдоскоп цікавинок:
для виготовлення однієї ложки меду (30 г) 200 бджіл повинні збирати нектар протягом дня;
бджола для наповнення медом дзьобика, який уміщує 40 мг нектару, повинна відвідати за один виліт не менше 200 квіток;
вага однієї бджоли близько 100 мг;
бджола напрочуд сильна, бо може підняти в повітря предмет у два рази більший за її власну вагу;
при польоті без меду бджола розвиває швидкість до 65 км/год.;
навантажена медом і пилком, вона зменшує швидкість до 18-30 км/год.;
може здатись неймовірним, але наукові дослідження свідчать про те, що сила зору бджоли більша за орлину. Гострота зору цієї комахи у 150 раз більша, ніж у людини;
бджола у вулику виконує «круговий танець», якщо вона знайшла джерело корму на невеликій відстані від пасіки. «Кривий танець» бджоли - це сигнал про те, що медозбір далеко від пасіки;
для отримання 1 кг меду бджоли повинні зробити 4500 вилетів і взяти нектар із 6-10 млн квіток;
сильна сім'я може зібрати за день 5-10 кг меду;
якщо ужалене місце натерти петрушкою чи цибулею, біль швидко стихне і набряк спаде.
Третій ведучий. Увага! Запитання пасічників до глядачів:
1. Скільки має споживати меду людина щорічно? (14 кг.);
2. Апітерапія - це що? (Лікування натуральними продуктами бджільництва.);
3. Які продукти бджільництва ви знаєте? (Мед, перга, маточне молочко, прополіс, віск, бджолина отрута, мертві бджоли.);
4. Які страви можна приготувати, використовуючи мед? (Печиво, варення, мармелад, пироги, торти, джем, коктейль, бабка, квас і т. ін.);
5. Наспівайте пісні, в яких згадуються мед, бджоли.
6. Ой, впилася на меду,
що й додому не дійду;
Сини ж мої, соколи,
додомоньку привели.
(Українська народна пісня.)
7. Гей, нуте, хлопці, славні молодці,
Чом ви смутні, невеселі?
Хіба в шинкарки мало горілки,
Пива і меду не стало? 2 р.
(Українська пісня.)
На сцені всі учасники дійства.
Перший ведучий; Гарно сьогодні ми відсвяткували своє солодке красиве свято!
Ведуча; Любі друзі! Нехай вам життя із роси, із води буде!
Другий ведучий. Між солодкими медами, між пахучими квітками!
Мудрий пасічник д.Панько; - Дай Боже пасічникам успішної роботи. Нехай їх труд шанують і поважають!
Третій ведучий. Громадо! Просимо посмакувати медяними смаколиками!
Ведуча; Частуйтесь печивом, медами...
Ведучий; -Солодким квасом і пирогами!
Усі глядачі підходять до накритих столів, що знаходяться внизу біля правого та лівого порталів. На столах мед, медовий квас, медові напої, пироги, печиво, джем і т. ін. Ведучі свята дарують усім шматочки меду в сотах. У запису звучить пісня А. Матвійчука «Друзі мої».
