1.     Назва елемента нематеріальної культурної спадщини

Офіційна/визнана назва елемента, яка буде міститись у опублікованих матеріалах. (Не більше 10 слів).  

Традиція вузлової ляльки Полтавщини

2.     Інша назва елемента (якщо це можливо та необхідно)

Це може бути назва, яку використовує громада(и), група(и), окрема(і) особа(и), пов’язані з побутуванням елемента, або назва, під якою елемент уже відомий.

Вузлова лялька, кукла

3.     Регіон, область, район або місцевість основного побутування елемента

Полтавська область

4.     Загальна характеристика елемента

4.1.          Визначення громад(и), груп(и) або окремих осіб (носіїв), що мають пряме відношення до елементу, та місце їхнього перебування

Оскільки нематеріальна спадщина може бути визначена тільки у зв’язку з певною громадою, групами чи особами, які вважають її частиною своєї культурної спадщини, важливо чітко визначити громади, групи або осіб, що мають безпосереднє відношення до побутування елемента.

Інформація, подана в цьому пункті, повинна уможливити з’ясування, які саме групи найтісніше пов’язані з елементом та можуть бути його носіями.

Носії елементу «Традиція вузлової ляльки Полтавщини» не становлять якоїсь однієї громади. В одних місцях носії елементу об’єднані навколо закладів освіти (творча майстерня «Струмочок» Зіньківського будинку дитячої та юнацької творчості, Гавриленко Л.І.1971 р.н., Таран Г.М. 1936 р.н.) та закладів культури. Група носіїв елементу об’єднана в Полтавському осередку НСМНМУ (Омельченко В.Б. 1969 р.н., Пилипенко Т.В. 1958 р.н., Свиридюк Н.О. 1967 р.н., Свиридюк О.О. 1993 р.н., Черняк В.П. 1985 р.н.). В інших місцях носіями елементу «Традиція вузлової ляльки Полтавщини» є окремі особи
(Авраменко Л.В. 1938 р.н., Магда Г.М. 1950 р.н., Полоз Г.А. 1934 р.н., що передають свої знання традиції та технології близьким родичам та іншим хто зацікавлений в отриманні знань з традиції вузлової ляльки.

4.2.          Географічне розташування та зона побутування елемента

Цей пункт має визначати територію поширення елемента, по можливості вказавши географічне розташування місця, де він зосереджений.

Якщо схожі елементи існують у сусідніх місцевостях, слід це також вказати.

Елемент «Традиція вузлової ляльки Полтавщини» поширена досить рівномірно по всій території Полтавської області. Про це свідчать архівні та етнографічні джерела. Польові дослідження проведені Свиридюк Н.О. у 2012-2017 рр. засвідчують наявність елементу в Зіньківському, Карлівському, Кременчуцькому, Полтавському, Шишацькому, Пирятинському, Лубенському районах Полтавської області. З’ясування стану побутування елементу зараз вимагає проведення відповідних досліджень.

4.3.          Галузь спадщини, яка представлена елементом

Визначається одна або більше галузей, що визначені у ст.2.2. Конвенції, в яких проявляється цей елемент. Може бути вказано іншу галузь нематеріальної культурної спадщини, де може проявлятись елемент.

ст.2.2. Конвенції:

a) усних традиціях та формах вираження, зокрема в мові як носії нематеріальної культурної спадщини; 

b) виконавському мистецтві; 

c) звичаях, обрядах, святкуваннях; 

d) знаннях та практиці, що стосуються природи та всесвіту; 

e) традиційних ремеслах. 

е) традиційні ремесла

5.     Короткий опис елемента

Короткий опис елемента спадщини, що дасть уявлення про нього.

Не більше 500 слів

Лялька як антропоморфний об’єкт супроводжує людину у всі періоди її діяльності, на всіх етапах культурно-цивілізаційного розвитку. Народна автентична лялька виявилася життєвостійкою, здатною функціонувати та розвиватися. У 1901 році для археологічного з’їзду в Харкові була зібрана, по спеціально створеній програмі, колекція іграшок селянських дітей з Полтавщини  і виставлена на з’їзді.

Відомі акварельні замальовки автентичних ляльок з Пирятинського та Кременчуцького повітів Полтавської губернії, зроблені Авдієвим у 1908-1914 рр.

У фондах Художньо-педагогічного музею іграшки Російської академії освіти знаходяться ляльки з селища Решетилівка Полтавської губернії надіслані колекціонеру народної іграшки М. Бартраму у 1904 році.

У збірнику присвяченому 35-річчю Полтавського музею (зараз Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського), що був виданий у 1930 році за редакцією М.Риженка, наведений опис «збірки цяцьок» де в окрему групу віднесені кукли: «Надзвичайно примітивні своєю формою…».

Олекса Воропай записав свідчення жінки з с. Діхтярі на Полтавщині про розваги ляльками в її дитинстві, що припадало на кінець XIX ст.

Масовий інтерес до ляльки прокинувся на початку 2000-х років коли суспільство було ознайомлене з народною лялькою «княгинею» завдяки науковим працям  доктора мистецтвознавства Найдена О.С., що збирав та досліджував вузлову ляльку з 1969 року на теренах історичної Полтавщини та Черкащини.

Вузлові ляльки виробляються намотуванням та прив’язуванням тканини без застосуванням голки. Спочатку опрацьовують голову – накладають у шматок білої тканини ганчірок або спіралькою скручену тканину (а в деяких місцевостях Полтавщини: суху траву, жований хліб, прядиво) і перев’язують ниткою надаючи одержаному об’єму потрібної круглої або овальної форми. Голову ляльки залишають чистою або нитками, олівцем, рослинними барвниками позначають на них обличчя: умовно – хрестом та реалістично – зображенням рис обличчя. Інші частини – руки, ноги, тулуб – спеціально не виділяються так як і одяг, вони створюються шляхом намотування шматків тканини на обвислі краї полотнини. На голову ляльки накладають волосся з ниток чи іншого матеріалу чи головний убір. На зовнішній вигляд ляльки впливає художній смак носія традиції, а внутрішня будова ляльки – голова-вузлик  остається незмінною. От же, голова, як найоб’ємніша і найбільш акцентована за смислом та декором компонент ляльки є визначальним, домінуючим.

6.     Матеріальні предмети, пов’язані з елементом

Зазначаються предмети (наприклад, інструменти, одяг, ритуальні предмети, певне місце тощо), які пов’язані із побутуванням елементу та без яких неможливе практикування елементу.

Не більше 200 слів.

Із побутуванням елементу пов’язані такі предмети: текстильні матеріали та нитки, виготовлені з натуральної сировини (конопель, льону, бавовни, кропиви, джгута, шовку). Рослини та їх частини: гілочки дерева (зазвичай вишні чи яблуні),  кукурудза, рогіз, трави, зерна пшениці, а також жований хліб. Для оздоблення одягу та головних уборів ляльки використовують голку з ниткою, ножиці.

Нажаль зараз, з метою надання ляльці «привабливості», використовують штучні матеріали, пластик, а елементи ляльки з’єднують клеєм та іншими нетрадиційними способами. Таким чином порушується технологія, що веде до втрати традиції.

7.     Стисле визначення ступеня життєздатності елемента, потреби в заходах з метою його охорони

7.1. Подається опис ступеня життєздатності елемента на даний момент, що включає:

А) вік носіїв елементу та вік інших членів громади, яким даний елемент є цікавим (слухачам, глядачам, учасникам обрядів, споживачам традиційних знань,  користувачам виробів народних промислів, тощо);

Б) широту охоплення елементом членів громади (приблизна кількість носіїв) та широту розповсюдження в плані географічного ареалу;

В) способи передачі елементу в громаді від покоління до покоління і опис цього процесу;

7.2. Загрози нинішньому побутуванню елементу (якщо такі є), або ризики для його побутування, що можуть виникнути у майбутньому (якщо такі є). Дати оцінку, чи потребує зазначений елемент охорони на даний момент.

7.3. Подається приблизний опис заходів, завдяки яким можна уникнути існуючих загроз або майбутніх ризиків

Кількість слів – за потребою.

А) Носії елементу « Традиція вузлової ляльки Полтавщини» в більшості це люди поважного віку 1938-1948 рр. народження. Довгий час традиційна лялька вважалася лише «замінником» фабричної ляльки яку було складно придбати. Лише зі здобуттям Україною незалежності питомо українські традиції очистилися від хибних уявлень. В Полтавській області є група носіїв елементу середнього і молодого віку, що успадкували знання про елемент від своїх рідних і зараз розвивають традицію.

Б) У пропорційному відношенні до членів громади, носіїв елементу «Традиція вузлової ляльки Полтавщини» гранично мало. З’ясування справжнього числа носіїв традиції виготовлення вузлової ляльки передбачає дослідження усієї території області методом по садибного опитування. Географічний ареал поширення елементу «Традиція вузлової ляльки Полтавщини» охоплює майже всю Полтавську область.

В) Елемент «Традиція вузлової ляльки Полтавщини» передається шляхом прямого навчання та спілкування від старших до молодших в рамках родини. Зараз ця традиція зберігається. З’явилася нова традиція передачі знань, коли молоді люди самі звертаються до старших людей, не обов’язково родичів, з метою опанувати традицію виготовлення вузлової ляльки. Окремим шляхом передачі традиції є майстер-класи від носіїв елементу .

7.2. Загрозою побутування елементу «Традиція вузлової ляльки Полтавщини» є втрата традиційної технології виготовлення ляльки. Оманлива легкість виконання народила велику кількість малоестетичних ляльок, виготовлених з порушенням традиційної технології, що веде до спотворення та втрати елементу.  Становить загрозу надмірна міфологізація народної ляльки, поширення в суспільстві недостовірних знань про елемент, захоплення «обереговістю» на противагу дійсно унікальному і важливому культурному та виховному значенню  елемента «Традиція вузлової ляльки Полтавщини».

7.3. Першочерговим заходом з охорони елементу «Традиція вузлової ляльки Полтавщини» є організація процесу між поколінної передачі цього елементу. Іншим важливим заходом з охорони є підняття значимості традиції народної ляльки в суспільстві, що може бути зроблено через сучасні форми майстер-класів, виставок, радіо-, теле-передач, соціальну рекламу, навчальні програми в закладах освіти  та польові дослідження.

8.     Заходи щодо охорони елемента

Визначити, які проводились, проводяться і плануються заходи з охорони даного елементу нематеріальної культурної спадщини для забезпечення його життєздатності, та рівень залучення до них членів громади, зокрема носіїв елемента.

Для забезпечення життєздатності елемента, що є необхідною умовою охорони нематеріальної культурної спадщини, можуть здійснюватися заходи за наступними напрямами:

·      Ідентифікація й визначення елементів нематеріальної культурної спадщини, зокрема шляхом складання переліків (реєстрів) елементів.

·      Фіксація.

·      Дослідження.

·      Популяризація.

·      Актуалізація.

·      Підвищення ролі спадщини в житті суспільства/регіону.

·      Забезпечення передачі спадщини від покоління до покоління, зокрема шляхом формальної та неформальної освіти.

·      Відродження різних аспектів спадщини.

·      Інші заходи.

Слід описати застосовані заходи.

Не більше 500 слів.

На даний момент проводяться наступні заходи з охорони:

1.Етнографічні експедиції по Полтавській області з метою виявлення, збору та фіксації інформації про носіїв елементу нематеріальної культурної спадщини «Традиція вузлової ляльки Полтавщини» .

2. Виїздні майстер-класи майстрів – носіїв елемента нематеріальної культурної спадщини «Традиція вузлової ляльки Полтавщини» в райони області.

3. Започатковано серію просвітницьких лекцій з виставками та майстер-класами для студентів вищих навчальних закладів гуманітарного спрямування.

9.     Участь зацікавлених сторін у підготовці облікової картки

9.1 Які зацікавлені сторони (наприклад, громади, органи місцевого самоврядування, недержавні організації, творчі спілки, музеї, дослідницькі установи, експертні центри та інші) брали участь у процесі підготовки облікової картки і в чому це проявлялося.

Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації – загальне керівництво проектом по збереженню елементу нематеріальної культурної спадщини «Традиція вузлової ляльки Полтавщини» .

Комунальна установа «Обласний центр народної творчості та культурно освітньої роботи» Полтавської обласної ради – оперативне керівництво проектом по збереженню елементу «Традиція вузлової ляльки Полтавщини», здійснення етнографічних експедицій, узагальнення зібраної інформації.

9.2   Згода носіїв елементу на його занесення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України

Згідно вимог ЮНЕСКО, носії елементів нематеріальної культурної спадщини повинні надати свою попередню, інформовану та вільну згоду на занесення елементу до того чи іншого переліку. Якщо елемент планується в подальшому  представити до Списків ЮНЕСКО (Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства та Список нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони) така згода є обов’язковою.

 Надайте інформацію, у який спосіб було отримано згоду носіїв елементу (якщо така згода була отримана) на представлення елементу до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України:

- Письмова згода

- Згода, зафіксована на аудіо

- Згода, зафіксована на відео

- Згода не запитувалася

(потрібне підкреслити)

10. Документація / джерела

Подається реєстр фото-, аудіо- та відео-  матеріалів, зібраних під час підготовки облікової картки (у разі наявності доступу до них у мережі Інтернет – зазначається відповідна електронна адреса).

 За бажанням можуть бути вказані друковані, електронні та інші джерела, що репрезентують елемент і дослідження про нього (при подачі друкованих джерел використовується стандартний бібліографічний формат).

11. Контактна інформація

11.1.      ПІБ відповідальної особи (осіб), із зазначенням місця роботи, посади, телефону та e-mail.

Надається інформація про особу(и), відповідальну(і) за підготовку облікової картки.

Свиридюк Наталія Олександрівна, завідуюча відділом Комунальної установи «Обласний Центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради,  0675300599

11.2.      Назва відповідальної організації, поштова адреса, телефон, e-mail та адреса офіційного сайту.

Надається інформація про організацію, відповідальну за підготовку облікової картки та збереження документації по елементу

Комунальна установа «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради.

12.  Перелік допоміжних матеріалів

Подається перелік допоміжних матеріалів, які додаються до облікової картки і наочно демонструють елемент (фото – не більше 10 од., аудіо – не більше 5 записів, до 30 хв.; відео – не більше 5 записів, до 30 хв.).

Зазначені матеріали будуть опубліковані разом із обліковою карткою.

Фото №1. Свиридюк Наталія Олександрівна, 1967 р.н., проводить майстер-клас для студентів ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія». м. Полтава, 10.11.2016.

Фото №2. Свиридюк Наталія Олександрівна, 1967 р.н., проводить майстер-клас для студентів ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія». м. Полтава, 10.11.2016.

Фото №3. Свиридюк Наталія Олександрівна, 1967 р.н., проводить майстер-клас для відвідувачів Національного Сорочинського ярмарку.
с. Великі Сорочинці Великобагачанського району Полтавської області, 23.08.2017.

Фото №4. Вузлова лялька «Наречена», автор – Свиридюк Наталія Олександрівна, 1967 р.н. Лялька виготовлена у 2016 році, представлена на виставці в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.
м. Полтава, 17.11.2017.

Фото №5. Вузлова лялька «Бабуся», автор – Свиридюк Наталія Олександрівна, 1967 р.н. Лялька виготовлена у 2016 році, представлена на виставці в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.
м. Полтава, 17.11.2017.

Фото №6. Вузлова лялька «Ніжна», автор – Свиридюк Наталія Олександрівна, 1967 р.н. Лялька виготовлена у 2016 році, представлена на виставці в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.
м. Полтава, 17.11.2017.

Фото №7. Вузлова лялька «Дівчина», автор – Свиридюк Наталія Олександрівна, 1967 р.н. Лялька виготовлена у 2016 році, представлена на виставці в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.
м. Полтава, 17.11.2017.

Фото №8. Свиридюк Наталія Олександрівна, 1967 р.н., проводить майстер-клас для Черняк Віри Петрівни, 1985 р.н., на етно-фестивалі «Гелон-фест». с. Більськ Котелевського району Полтавської області, 09.08.2017.

Фото №9. Пилипенко Тамара Віталіївна, 1958 р.н., представляє вузлові ляльки з кукурудзи на святі Дня міста Зіньків.

м. Зіньків Полтавська область 08.09.2018

Фото №10. Гавриленко Людмила Іванівна, 1971 р.н., керівник гуртка – методист зразкового художнього колективу творчої майстерні «Струмочок» Зіньківського будинку дитячої та юнацької творчості, педагогічний колектив творчої майстерні і Свиридюк Наталія Олександрівна, 1967 р.н.
м. Зіньків Полтавської області. 08.09.2018.

Фото №11. Вузлова лялька виготовлена Авраменко Людмилою Володимирівною, 1938 р.н.
м. Полтава, 10.06.2016

Фото №12. Вузлова лялька виготовлена Авраменко Людмилою Володимирівною, 1938 р.н.
м. Полтава, 10.06.2016

Фото №13. Черняк Віра Петрівна, 1985 р.н., майстер-клас з виготовлення вузлової ляльки.
м. Полтава, 15.04.2017

Фото №14. Черняк Віра Петрівна, 1985 р.н., майстер-клас з виготовлення вузлової ляльки.
м. Полтава, 15.04.2017

Фото №15. Вузлова лялька «На вишневій гілочці». Виготовлена Авраменко Людмилою Володимирівною, 1938 р.н. 
м. Полтава, 17.06.2016

13.  Дата заповнення облікової картки

12 11.2018 р.

14.  Засвідчення

Облікова картка засвідчується керівником відповідальної за підготовку облікової картки організації