«Традиція декоративного розпису полтавського житла»

 Розпис, народне малювання

Ареал сучасного побутування елемента нематеріальної культурної спадщини

Адміністративно-територіальна одиниця чи її частина (Автономна Республіка Крим, область, район, місто, селище, село), в якій зосереджено елемент НКС

м. Полтава, м. Решетилівка, м. Котельва, м. Миргород, Гадяцький, Диканський, Кременчуцький, Котелевський, Лохвицький ,Чорнухінський, Полтавський райони Полтавської області.

Ареал історичного побутування елемента нематеріальної культурної спадщини

За наявності інформації

Полтавська область

Носій(ї) елемента нематеріальної культурної спадщини, що має(ють) безпосередній зв’язок з елементом НКС та вважає(ють)  його частиною своєї спадщини

Громада(и), група(и), окрема(і) особа(и) Пілюгін Е. І., Іщенко В. В., Свиридюк Н.О.,  Орел Л. О., Онацько М. О., Бондаренко С. Д., Матвієнко А. І., Кравченко С. В.,Ткаченко С. К.

Галузь спадщини, яку представляє елемент нематеріальної культурної спадщини

Відмітити потрібне:

усні традиції та форми вираження;

виконавське мистецтво;

звичаї, обряди, святкування;

знання та практики, що стосуються природи і Всесвіту;

традиційні ремесла;

інше (зазначити іншу галузь, яку представляє елемент нематеріальної культурної спадщини)

Стислий опис елемента

До 500 слів.

Яскравою сторінкою увійшов декоративний розпис в історію культури українського народу. Початок свого розвитку цей вид народного мистецтва бере з настінного малювання, поширеного з давніх часів у селах України.   Протягом тривалого часу в кожній місцевості вироблялись свої прийоми і технічні засоби зовнішнього оздоблення сільських будівель, хатнього інтер’єру, речей побуту.

Залежно від цього у кожній місцевості поступово створився свій усталений характер орнаментальних мотивів, образи яких навіяно щедрою українською природою і, мабуть, ще щедрішою фантазією народних майстрів.

 В Україні формувалися регіональні особливості декоративного розпису з своєрідною образною стилістикою. Розписи широко використовували для орнаментації житла, керамічних і дерев'яних виробів, у текстильній та порцеляново-фаянсовій промисловості, поліграфії.

Декоративні розписи надзвичайно різно¬манітні. Про давність існування настінного розпи¬су в народній архітектурі, в побуті часто говориться у весільних піснях, колядках, при¬слів’ях.Настінні розписи з початку свого заро¬дження не були самостійно існуючими ма¬люнками, а безпосередньо пов’язувалися з ар¬хітектурою селянських будівель.

 Чепурно вибілені стіни, різко підведена жовтою або червоною вохрою призьба разом з розписами надавали хаті виразного декора¬тивного вигляду. Розписи були різноманітні за своїм сюжетом, стилем і технікою вико¬нання. Зовні хати їх найчастіше розміщували під стріхою, як фриз, потім навколо вікон, дверей та на віконницях. Між вікнами малю¬нок зображувався у вигляді вінка або букета. Часто оздоблювалася навіть тилова стіна бу¬динку. Але найбільша увага приділялася розпи¬су хати всередині, особливо печі, яка при-крашалася пишними букетами квітів. Другим центральним місцем розпису була стіна над полом, де звичайно зображувався килим. Майстерність виконання таких розписів часто була настільки високою, що важко було від-різнити мальовані килими від справжнього тканого.

Зрозуміло, не в кожній хаті була своя художниця (розписи, як правило, виконували жінки), а потреба в прикрасі житла була не¬одмінна. Ця потреба особливо відчувалася перед весіллям, на великі свята або по закін¬ченні будівництва нової хати. У таких випад¬ках запрошувалася краща художниця села.

 Предмети навколишньої дійсності май¬стри декоративного розпису не переносять на папір натуралістично, а творчо переосмис¬люють їх, підкреслюють характерні риси пев¬ної речі, часом навіть перебільшуючи їх. Всі малюнки, навіть найскладнішої композиції, виконуються митцем, як правило, без попе¬редніх ескізів і наміток контура олівцем.

Кольорові гармонії утворюються переваж¬но з обмеженої кількості фарб. У кожного майстра є свої улюблені тони, і він кори¬стується відповідною палітрою фарб.

 Найвідомішими осередками скринного промислу на Полтавщині були села Вереміївка, Нові і Старі Санжари, Лохвиця, Грунь та ін. Скрині виготовляли переважно з липи, тополі, берези, іноді вільхи та верби. За літо один майстер міг виготовити до 20 скринь. Перед розписом скриню шпаклювали сумішшю крейди та оліфи або крейди та клею, розведених на воді. Потім «одягали сорочку», тобто фарбували у колір тла для розпису (зелений, синій, сірий, темно-вишневий). Ретельно розмальовувався передній бік скрині, бічні – не завжди або скромніше. Віко розписувалося рідко.

     Орнамент рослинний, головні мотиви – яскраві букети квітів, вазони, червоні або рожеві яблука. Часто передня стінка поділялася вертикальними металевими смугами (окуттям) на кілька рамок («вікон»), в яких компонувалися букети квітів.

Матеріальні предмети, пов’язані з елементом нематеріальної культурної спадщини

За наявності - сировина, інструменти, одяг, ритуальні предмети, певне місце тощо, які пов’язані з побутуванням елемента нематеріальної культурної спадщини та без яких неможливе його застосування на практиці.

До 200 слів

Папір, картон, тинькована поверхня будівлі,фарби масляніі, акрилові, гуашеві, з рослинних барвників, пензлі,клей.

Стисле визначення стану життєздатності елемента нематеріальної культурної спадщини

Опис стану життєздатності:

вік носіїв елемента нематеріальної культурної спадщини та середній вік інших членів громади (групи), які цікавляться елементом (слухачів, глядачів, учасників обрядів, споживачів традиційних знань, користувачів виробів народних промислів тощо);

широта охоплення елементом нематеріальної культурної спадщини членів громади (кількість носіїв) та ареал поширення елемента нематеріальної культурної спадщини;

способи передачі елемента нематеріальної культурної спадщини в громаді від покоління до покоління, опис цього процесу;

загрози сучасному побутуванню елемента нематеріальної культурної спадщини або ризики, що можуть виникнути в майбутньому для побутування елемента (за наявності);

необхідність вжиття заходів із забезпечення життєздатності елемента нематеріальної культурної спадщини на цей час, опис заходів, необхідних для усунення існуючих загроз або уникнення майбутніх ризиків, для збереження елемента нематеріальної культурної спадщини.

До 500 слів

Носіями елементу е переважно майстри члени Полтавського обласного осередку НСМНМУ,середній вік носіїв 40-50 років. Проблемою збереження є труднощі з віднайдення носіїв елемента, що не є професійними майстрами, а набували майстерності з традиційного розпису від старшого покоління майстрів.Загрозою існування елемента є розпорошеність носіїв по території області.Факультет технологіх та дизайну Полтавського національного педагогічного університету проводить наукові розвідки та  майстер – класи з декоративного розпису предметів побуту.Зацікавленість в знаннях та оволодінні технікою полтавського декоративного розпису виявляють учні та студенти полтавських навчальних закладів, мешканці області небайдужі до народних традицій.

Подібні елементи нематеріальної культурної спадщини, які існують у сусідніх адміністративно-територіальних одиницях чи їх частинах (за наявності інформації)

Вказуються елементи нематеріальної культурної спадщини, що подібні до елемента нематеріальної культурної спадщини, на який заповнюється облікова картка

Петриківський розпис Дніпропетровської області.

Інформація щодо включення елемента нематеріальної культурної спадщини до місцевого переліку елементів нематеріальної культурної спадщини (інформаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та доступ до інформації про наявні в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці елементи нематеріальної культурної спадщини з метою їх охорони)

За наявності

Зазначаються заходи, які проведено та плануються для забезпечення життєздатності елемента, рівень залучення до них членів громади, носіїв елемента: ідентифікація, документування, дослідження, збереження, захист, популяризація, передання наступним поколінням, інші заходи.

До 500 слів

Запланована серія колективних та персональних виставок носіїв НКС та видання каталогів творів майстрів з декоративного розпису. Участь носіїв у всеукраїнськи та обласних культурно мистецьких заходах.Проведення майстер – класів з декоративного розпису. Продовження дії проекту «Мальована хата» з декорування  громадських будівель полтавським розписом.Заплановані експедиції по віднайденою носіїв елементу та матеріальних об’єктів декоративного розпису.Планується майстер - класи з збирачем та дослідником декоративного розпису Беркута Н.І.м.Миргород.

Зазначаються установи, організації, громади, групи, окремі особи, в тому числі носії елемента, які та в який спосіб брали участь у підготовці облікової картки Полтавський обласний осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України,Комунальна установа «Обласниий центр народної творчості та культурно освітньої роботи» Полтавської обласної ради.

письмова згода

Назва

Кількість

Стислий опис

зображеного (зафіксованого) у фото-, аудіо-, відеоматеріалах

Дата виконання

(день, місяць, рік)

Прізвище, ім’я, по батькові, посада, науковий ступінь, вчене звання (за наявності) особи, яка підготувала допоміжні матеріали

Фотоматеріали

До 10 од.

Аудіоматеріали

До 5 записів не більше

30 хв.

Відеоматеріали

До 5 записів не більше

30 хв.

Інше

(за наявності)

Посада,

найменування організації

Спеціальність, науковий ступінь, вчене звання

(за наявності)

П.І.Б.

Підпис

Дата складення

Завідувач відділу Обласниий центр народної творчості та культурно освітньої роботи» Полтавської обласної ради.

Свиридюк Н.О.

Посада

(зазначається посада керівника відповідального структурного підрозділу органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженої особи установи, організації, громадського об’єднання тощо, відповідального(ї) за підготовку облікової картки)Директор

___________________________

(підпис)

М.П.

(за наявності)

Ініціали, прізвище

Д.О.Соколов