Яскравою сторінкою увійшов декоративний розпис в історію культури українського народу. Початок свого розвитку цей вид народного мистецтва бере з настінного малювання, поширеного з давніх часів у селах України. Протягом тривалого часу в кожній місцевості вироблялись свої прийоми і технічні засоби зовнішнього оздоблення сільських будівель, хатнього інтер’єру, речей побуту тощо.

Одним із яскравих проявів автентичних засобів образотворення є мальовані вироби з дерева, що мали широкий вжиток аж до середини ХХ століття, та й навіть до теперішньоготчасу трапляються у нас в побуті.

Об’єктом нашої уваги є полтавський розпис – самобутній і знаковий, мистецьку цінність якого стверджує той факт, що мальовані дерев’яні вироби ХVІІІ-ХХ ст. в провідних етномузеях країни представлені переважно полтавськими. Наприклад, колекція скринь в експозиції Музею народної архітектури і побуту України в Пироговому та етнографічному заповіднику  Переяслав-Хмельницького, збірку мальованого посуду в Державному музеї українського народного декоративно-ужиткового мистецтва м.Київ, оздоблені дерев’яні вироби є у колекціях Полтавського краєзнавчого та художнього музеїв.

Для орнаментики полтавських розписів є застосування мотивів, традиційних для українського декоративно- прикладного мистецтва  в цілому. Найпоширеніші – «вазон», «букет», «квітуча гілка»,  «віночок», «квітка», «три квітки», «бігунець» та «бордюр». Проте на полтавських дерев’яних мальованих виробах всі вони відзначаються своєрідним трактуванням мотиву, його складових елементів та манерою заображення.

Складові елементи орнаментів полтавських розписів відзначаються широкою варіативністю. Серед найбільш уживаних, домінуючих елементів – «яблука», які символізують «сонце», «солярні плоди». У полтавських розписах існуює декілька десятків варіантів графічного виконання цього елементу. Іноді композиційний елемент «яблуко» змінюється «квіткою». «Квіти» - троянди, півонії,  тюльпани, волошки, цибульки, пуп’янки, листя, стебла;  плоди – шипшина, виноград, калина, сливки. Образна символіка композиції: «сонце» - джерело життя, «природа» - як середовище існування, «квіти та плоди» - як вияв природи, втілення сонця, уособлення земної краси.  Серед улюблених елементів майстрів полтавського розпису «вазони» - з яскраво вираженими антропоморфними ознаками у вигляді Праматері Природи, також симетричні вазони з одним стовбуром. У полтавських розписах трапляються й вазони з трьома - семи гілками або такі, в яких складові елементи – «яблука», «квіти»  - збільшен і вони з’єднуються між собою тоненькими стеблами або розміщуються окремо. Зображення «букета» та «квітучої гілки» також характерні для розписів Полтавщини. Також зустрічаються зооморфні елементи: риба, пара голубів, пава, лев з левицею тощо; антропоморфні, геральдичні. Подібні мотиви використовуються для прикрашання скринь, мисників, посуду, дитячих іграшок, ікон.